Знайти недостатньо: проблеми арешту та повернення криптоактивів

Технічна схема транзакцій не встановлює автоматично особу, яка контролювала криптогаманець, а суди по-різному вирішують, чи можна арештовувати цифровий актив як речовий доказ. Тож як доводити належність таких активів, виконувати судові ухвали і повертати кошти потерпілим?

Відповіді на ці та інші питання шукали під час круглого столу«Crypto & Law Ukraine 2026: регулювання, розслідування та захист віртуальних активів». Захід організували Комітет НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів і Комітет НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів. До дискусії долучилися адвокати, представники Національної поліції та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Складнощі статусу

На різні підходи судів до арешту криптоактивів із метою збереження доказів звернула увагу членкиня Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Альона Радєва. За її словами, в одних справах суди виходять із того, що криптовалюта може підтверджувати обставини кримінального провадження, а тому відповідає ознакам речового доказу.

Водночас є й практика, коли кошти на криптогаманці не визнають індивідуалізованими матеріальними об’єктами. На цій підставі суд доходить висновку, що до них не може застосовуватися такий самий режим, як до інших речових доказів, та що вони не підлягають арешту.

Окреме питання виникає з виконанням ухвали про арешт. А.Радєва навела приклад, коли районний суд зобов’язав компанію забезпечити повернення або перевипуск віртуальних активів потерпілому. В іншій справі суд погодився, що саме блокування коштів на криптогаманці не гарантує їх збереження, оскільки доступ до них можуть мати треті особи, та зобов’язав біржу повернути активи потерпілому.

Заступник голови Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів Роман Островський нагадав, що арешт передбачає тимчасову заборону відчуження або використання майна, однак сам собою не створює механізму вилучення і повернення віртуального активу. За його словами, деякі слідчі судді одночасно постановляють арештувати активи та повернути їх потерпілому, хоча можливість такого рішення прямо не врегульована чинним КПК.

В одній із наведених ним справ суд зобов’язав криптобіржу переказати арештовану криптовалюту на гаманець потерпілого для відповідального зберігання. Р.Островський наголосив, що передання активів на відповідальне зберігання не надає потерпілому права використовувати, обмінювати або відчужувати їх до остаточного процесуального рішення.

Відстежити транзакцію

За словами А.Радєвої, блокчейн дає змогу побачити переказ між гаманцями та подальше переміщення активів через біржі або інші сервіси. Проте сам запис про транзакцію не доводить, що певний гаманець контролювала конкретна особа або що саме вона здійснила відповідну операцію.

На невизначений процесуальний статус матеріалів блокчейн-аналітики звернув увагу представник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції Євген Панченко. У кримінальних провадженнях їх називають аналітичними звітами, однак єдиного підходу до правової природи такого документа немає.

Поліцейський запропонував розмежовувати аналітичні матеріали, у яких фіксується послідовність дій під час дослідження блокчейну, та висновок спеціаліста, який пояснює зв’язки між транзакціями й обставинами кримінального провадження. Для підготовки такого документа використовують відомості з публічного розподіленого реєстру та спеціалізовані аналітичні програми.

За його словами, сторона обвинувачення і суди нерідко сприймають результати блокчейн-аналітики без додаткової перевірки. Для їх оспорювання стороні захисту також потрібен фахівець, який проведе власне дослідження або виявить помилки у наданому звіті. Однією з вимог до такого аналізу Є.Панченко назвав відтворюваність: описані в документі дії повинні дозволяти іншому спеціалісту повторити дослідження та отримати ті самі результати або перевірити сформульовані висновки.

Представниця Департаменту кіберполіції Національної поліції Лілія Сушко також зазначила, що технічний граф (візуальна та математична модель) руху активів не є беззаперечним доказом. У практиці поліції результати аналізу додатково фіксують протоколами огляду, а зв’язок біржового гаманця з користувачем можуть підтверджувати дані про акаунт, IP-адресу та інша інформація від криптобіржі. Встановити користувача холодного гаманця складніше.

Л.Сушко підтримала використання хеш-суми SHA-256, що дає змогу перевірити незмінність звіту. Докладний опис дій дозволяє повторити дослідження під час судового розгляду.

Чому час має значення

Р. Островський також представив базовий алгоритм взаємодії з потерпілим у справах про повернення викрадених цифрових активів. На початковому етапі, за його словами, потрібно встановити обставини справи та вже вжиті заходи, провести юридичну й технічну оцінку, відтворити ланцюг руху коштів і визначити біржі та обмінні сервіси, залучені до нього.

Після цього відповідним сервісам передають інформацію про пов’язані зі злочином адреси, щоб позначити активи як ризикові та створити підстави для їх блокування у разі надходження на біржу або обмінний сервіс. Рух коштів потрібно відстежувати постійно, оскільки після їх надходження на кастодіальні гаманці біржі чи обмінні сервіси, подальший пошук може потребувати значних ресурсів або стати неможливим.

Є.Панченко уточнив, що звернення до одного провайдера блокчейн-аналітики не забезпечує позначення активів у всіх системах. За його словами, найбільші провайдери не обмінюються між собою всіма такими даними, тому інформацію про підозрілу адресу потрібно передавати кільком сервісам, якими можуть користуватися біржі та інші постачальники послуг.

Р.Островський зауважив про складність комунікації адвокатів із деякими криптобіржами. За його словами, окремі платформи для направлення запитів дозволяють реєстрацію лише з державних поштових доменів, через що адвокат не може самостійно надіслати документи. У деяких випадках запит доводиться передавати через акаунт клієнта, якщо той зберіг до нього доступ.

Л.Сушко розповіла, що після звернення щодо блокування стейблкоїнів їх емітент проводить власну перевірку обставин, яка може тривати до 90 днів. Емітент може відмовити у блокуванні або перевипуску активів, якщо за результатами цієї перевірки не побачить ознак злочину, навіть коли звернення супроводжується ухвалою українського суду.

Від розшуку до управління

Розшук криптоактивів за запитами правоохоронних органів здійснює АРМА на підставі Порядків взаємодії. Про це розповів начальник Управління виявлення, розшуку фінансових та інших активів Національного Агентства Віталій Чубаєвський. АРМА підготувало для слідчих рекомендації щодо виявлення віртуальних активів, перевірки криптогаманців і підготовки процесуальних дій та направило їх практичним підрозділам Національної поліції, СБУ та інших правоохоронним органам.

Якщо запит оформлено некоректно або в ньому недостатньо даних про зв’язок активу з кримінальним провадженням, працівники АРМА зв’язуються зі слідчим і пропонують доповнити матеріали. За словами В. Чубаєвського, формальні недоліки не стають підставою для автоматичної відмови у розшуку активів.

У 2026 році АРМА направило криптобіржам 656 запитів. Представник Агентства повідомив, що відповіді зазвичай надходять приблизно від 3 до 5 діб, хоча в окремих випадках опрацювання триває довше.

Слідчий направляє запит, АРМА розшукує активи й передає результати слідчому, який разом із прокурором звертається до суду щодо арешту активу. Подальші дії Агентства залежать від формулювання судового рішення: суд визначає, чи має актив бути переданий в управління або реалізований.

В. Чубаєвський також повідомив, що на офіційний криптогаманець АРМА на одній із криптобірж вже зараховано понад 8,3 млн USDT, переданих Агентству в управління на підставі ухвали суду. Агентство придбало три холодні гаманці та готується приймати інші арештовані криптоактиви.

Відповідаючи на запитання про біткоїн, представник АРМА звернув увагу на ризик зміни вартості криптовалюти(волатильності ринку): якщо актив реалізувати після арешту, а згодом суд постановить повернути його власнику активу, у випадку зростання курсу, виникне питання, хто має компенсувати різницю.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.