Від стану вагона до механізму аварії: як працює залізнично-транспортна експертиза

Залізнично-транспортна експертиза дає змогу оцінити технічний стан рухомого складу й колії, встановити технічну причину та механізм пригоди, визначити відповідність дій працівників нормативним вимогам і з’ясувати, чи можна було з технічної точки зору запобігти сходу вагонів, зіткненню, наїзду або іншій події.

Про можливості таких досліджень говорили під час круглого столу «Залізнично-транспортні експертизи у практиці адвоката: від інспектування вагонів до аналізу залізнично-транспортних пригод», який організував Комітет НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності. Модерувала обговорення голова Комітету Віоллета Федчишина. Ключовими спікерами заходу стали представники лабораторії залізнично-транспортних досліджень Львівського НДІСЕ.

Завідувач лабораторії Олег Джус пояснив, що експерти досліджують технічний стан рухомого складу, обставини й механізм пригоди, верхню та нижню будову колії. Об’єктами дослідження можуть бути вагони, локомотиви, їхні вузли, деталі й елементи інфраструктури. Експерти досліджують обставини та механізм сходів із рейок, зіткнень, наїздів і руйнування конструкцій

Завдання експертизи можуть стосуватися стану гальмівної системи, відповідності дій локомотивної бригади нормативним вимогам, безпосередньої технічної причини, послідовності проміжних причин і можливості запобігти пригоді. О.Джус порадив розділяти питання за напрямами, оскільки результат одного дослідження може стати вихідними даними для наступного.

Як це працює на практиці, показує дослідження сходу вагонів. Судовий експерт лабораторії Андрій Батіг розповів, що після події залізниця проводить службове розслідування: фіксує сліди, положення поїзда, вагонів і деталей, розсип вантажу, здійснює фото- та відеозйомку. Ці матеріали використовують у судовій експертизі.

У практиці лабораторії траплялися випадки, коли службове розслідування неточно визначало причину сходу. Зокрема, за наявності вагонів приватного власника причину події могли пов’язувати з несправностями саме цього рухомого складу. Експертиза ж має встановити, колесо якого вагона чи локомотива зійшло з рейок першим і що спричинило пригоду.

Для цього деталі співвідносять із конкретними вагонами, аналізують схему, фотографії, швидкостемірні дані, розрив поїзда, падіння тиску в гальмівній магістралі та екстрене гальмування. Подію відтворюють від кінцевого положення поїзда до початку сходу, після чого вибудовують ланцюг причин і наслідків.

Первинні сліди можуть бути втрачені безповоротно. Для збереження слідів експерт рекомендував не торкатися пальцями поверхонь зламу, не заклеювати їх липкою стрічкою, не бити деталями об рейки та не кидати їх. Якщо вагон відремонтували до огляду експертом, необхідні для дослідження сліди можуть бути втрачені.

Учасники круглого столу розглянули пригоди на переїздах. Провідний науковий співробітник лабораторії Олег Возняк порадив виходити з технічної версії, яку потрібно підтвердити або спростувати. Автоматика переїзду реагує на поїзд, а не на автомобіль, тому експерту потрібні схема, фото й відео, паспорт переїзду, дані про сигналізацію, параметри поїзда, план і профіль колії. Зіткнення з автомобілем може потребувати комплексного залучення залізнично-транспортного та автотехнічного експертів.

Інспектування вагонів є окремим способом оцінювання їхнього стану. Керівник науково-випробувального центру, який здійснює інспектування та технічне діагностування вагонів, Олександр Осипов зазначив, що технічне діагностування вагонів із вичерпаним строком служби проводять для вирішення питання про можливість продовження цього строку. Під час інспектування визначають, чи відповідає вагон в експлуатації вимогам безпеки, якими документами підтверджується така відповідність і яке маркування він повинен мати.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.