Медичне право для адвоката: документи, ризики і кризова комунікація

У медичному праві адвокат потрібен клієнту ще до поліції чи суду: щоб перевірити документи, вибудувати комунікацію з пацієнтом і не допустити дій, які посилять ризики для лікаря чи закладу охорони здоров’я.

Про це йшлося під час вебінару «Стратегія «блакитного океану» в адвокатурі: як молодому правнику побудувати авторитет у ніші медичного права та захистити клієнта в кризових ситуаціях», який провів Молодіжний Комітет НААУ – UNBA NextGen у Луганській області.

Адвокатка Марина Кахнова пояснила, що обирала спеціалізацію з огляду на високу конкуренцію серед юристів і потребу шукати власну нішу. За її словами, «блакитними океанами» у праві можуть бути вузькі сфери, де юристи пропонують унікальні й ціннісні продукти. Саме такою сферою вона вважає медичне право.

Говорячи про запити клієнтів, М.Кахнова зазначила, що судові процеси для них є довгими й дорогими. Тому більший інтерес мають послуги, спрямовані на превенцію та запобігання конфліктам із пацієнтами.

Вона навела приклад медичного центру, який звернувся по розробку публічного договору про надання медичних послуг. Під час розмови з’ясувалося, що заклад не має частини внутрішніх документів, а конфлікти з пацієнтами раніше вирішував поверненням коштів.

За словами спікерки, у такій ситуації йдеться про комплексний правовий аудит: адвокат має оцінити ризики, переглянути наявні документи, надати рекомендації та розробити документи, яких бракує. Клієнти хочуть «закривати всі свої питання», щоб вони не дійшли до поліції або суду.

Під час першої зустрічі з лікарем М.Кахнова радить визнавати його професійний досвід і не змагатися з ним у медичних знаннях. Завдання адвоката — пояснити юридичні ризики, допомогти уникнути проблем у майбутньому і працювати з медичними документами.

Спікерка звернула увагу, що лікарі часто зосереджені на медичній частині роботи, але можуть не бачити ризиків у документуванні. Наприклад, неправильно оформлена інформована згода або підпис за пацієнта можуть створити проблему, якщо пацієнт згодом заперечуватиме факт підписання документа.

У кризовій ситуації, за словами М.Кахнової, адвокату насамперед потрібно зупинити емоційний хаос і відновити хронологію подій. Вона навела приклад, коли пацієнтка після операції в комунальному закладі заявляла про вимагання коштів, зверталася до поліції, МОЗ і НСЗУ, а лікарка перебувала у стані сильного стресу. В таких випадках адвокат має з’ясувати, що фактично відбулося, як оформлювалися документи, чи була послуга платною, чи покривалася вона програмою медичних гарантій і чи справді лікар отримував кошти.

Однією з найпоширеніших помилок лікаря у стані страху адвокатка назвала самостійну комунікацію з пацієнтом без представника. Пацієнти можуть записувати розмови або робити скриншоти листування, а сказане лікарем потім використовується проти нього. Кращим варіантом вона назвала комунікацію через адміністрацію, медіатора або адвоката, а також переведення претензій у письмову форму. Це дає адвокату час ознайомитися з документацією, зрозуміти суть претензій і підготувати відповідь.

Значення належної фіксації спікерка пояснила на прикладі лікарки, яка документувала, що пацієнтка не виконувала рекомендації пройти додаткове обстеження. Коли пацієнтка згодом висунула претензію до клініки, ці записи дали змогу підтвердити відсутність вини лікаря.

Молодим адвокатам, які хочуть працювати в медичному праві, М.Кахнова порадила спершу зрозуміти, чи справді ця сфера їм цікава, зануритися в різні напрями медичного права, за можливості отримати досвід роботи із закладом охорони здоров’я, знайомитися з лікарями, працювати з медичними асоціаціями.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.