Як адвокату відновлювати ресурс, якщо після вихідних втома не минає

Втома після тривалого навантаження не завжди минає після сну, вихідних або відпустки. В умовах хронічного стресу адвокатам важливо не лише «брати паузу», а розуміти, який саме ресурс виснажений і який тип відпочинку потрібен.

Про це йшлося під час вебінару «Чому втома не проходить: як відновлювати ресурс в умовах постійного навантаження», який Національна асоціація адвокатів України провела за підтримки Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association, IBA). Спікеркою заходу виступила практична психологиня з платформи Rozmova Тетяна Сова.

Вона пояснила, що навіть після адаптації до складних умов психіка продовжує працювати з наслідками хронічного стресу, порушеного відчуття безпеки, фінансової, часової чи фізичної нестабільності. У таких обставинах фоновий рівень втоми закономірно зростає, і його потрібно помічати, а не ігнорувати або «героїчно» перекривати роботою.

Т.Сова зазначила, що втома є природним станом тимчасового зниження фізичних, когнітивних або емоційних ресурсів організму, який сигналізує про потребу у відновленні. Водночас додаткової уваги потребують ситуації, коли втома затягується в часі, виникає без очевидного інтенсивного навантаження або її сила не відповідає обсягу докладених зусиль.

У таких випадках, за її словами, варто перевіряти не лише психологічний, а й фізіологічний стан, звертатися до фахівців, переглядати графік і шукати підтримку. Важливо вчасно помітити, що звичний режим уже не забезпечує відновлення.

Спікерка звернула увагу, що втома не є однорідною. Вона може бути фізичною, когнітивною, соціальною, емоційною та інформаційною, а різні види втоми можуть накопичуватися одночасно. Для адвокатської роботи особливо відчутними можуть бути когнітивне навантаження через складні справи й постійне прийняття рішень, емоційне навантаження через контакт із клієнтами, а також інформаційна втома через новини, повідомлення і цифрове середовище.

Саме тому на кожен вид втоми потрібен відповідний формат відпочинку. Якщо людина виснажена не фізично, а емоційно чи когнітивно, одного сну або зміни діяльності може бути недостатньо.

Т.Сова розмежувала робочу, активну і пасивну діяльність. Активний відпочинок — прогулянка, спорт, хобі, зустріч із друзями — може підтримувати ресурс, але не замінює пасивної частини, коли людина має право нічого не робити й не бути постійно залученою в завдання. Пасивний відпочинок часто недооцінюється, хоча саме він є енергозберігаючою частиною діяльності. Якщо людина лежить, але водночас тривожиться, планує роботу, прокручує діалоги або критикує себе за бездіяльність, такий стан не дає повноцінного відновлення.

Якісне відновлення, за поясненням психологині, має охоплювати три рівні: тіло, емоції та думки. На рівні тіла йдеться про сон, харчування, дозовану фізичну активність, стан здоров’я і сенсорне розвантаження; на рівні емоцій — про розпізнавання власного стану, роботу зі стресом і перегляд соціальних контактів; на рівні думок — про роботу з тривогою, когнітивними упередженнями, фокусом уваги і правом на відпочинок.

При цьому не кожна пауза є відпочинком. До «псевдовідпочинку» Т.Сова віднесла активне перебування в контенті, надмірне використання соціальних мереж, постійне переключення між стимулами, сенсорну переактивацію, а також ситуації, коли людина формально відпочиває, але відчуває сором або провину за це.

Підсумовуючи, спікерка порадила розвивати чутливість до власного стану, розрізняти види втоми, використовувати різні формати відпочинку, підтримувати інформаційну гігієну і залишатися в контакті з середовищем. Вона наголосила, що в нинішніх умовах відпочинок є не забаганкою, а потребою для виживання, а люди потребують більшого відновлення, ніж раніше.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.