4 поради адвокату, як зробити соцмережі робочим інструментом

Молодому адвокату, який починає професійну присутність у соцмережах, недостатньо просто вести сторінку. Важливо зрозуміти, яку послугу він пропонує, як пояснює її цінність клієнту, що показує назовні та як комунікує з аудиторією.

Про це йшлося під час дискусійної панелі «PRO бренд: як молодому адвокату заявити про себе в мережі», що відбулася 25 травня у Національній асоціації адвокатів України.

Модерувала захід представниця Молодіжного комітету НААУ у Миколаївській області Ірина Цибко. Запрошеною спікеркою була маркетолог Анна Романчук. Вона надала адвокатам поради щодо використання соцмереж як допоміжного інструменту роботи адвоката. Основний акцент під час заходу було зроблено на використанні Instagram. Втім, окремо згадувались Facebook, TikTok і YouTube у контексті аудиторії та реакцій користувачів.

1. Почати з «упаковки» акаунта. За словами спікерки, на сторінці має бути зрозуміло, хто є її автором, з якими питаннями до нього можна звернутися і які послуги він надає. Для цього вона радить підготувати закріплений допис, карусель, рілс або інший формат про те, хто такий адвокат і як з ним можна взаємодіяти. Також варто передбачити першу точку контакту для нового підписника: коротке повідомлення з пропозицією відповісти на одне питання або пояснити формат консультації.

2. Зробити сторіз регулярною дією, а не публікувати їх лише за настроєм. А.Романчук радить виділити на це час у календарі та спершу обрати 3–4 дні на тиждень, коли сторіз будуть виходити стабільно. На її думку, така регулярність допомагає напрацювати навичку присутності й показує аудиторії, що адвокат є на зв’язку.

3. Поєднувати експертний і особистий контент. Спікерка пояснила, що можна обрати кілька «сюжетних ліній» — тем, які людина готова транслювати. Вузькою темою вона назвала консультації чи інші послуги. Широка тема — це життя, але не все підряд, а лише ті напрями, які сам автор сторінки готовий показувати.

А.Романчук застерегла від подачі експертного контенту у «форматі Вікіпедії». За її словами, сухе викладення юридичної інформації може бути корисним, але не завжди залучає клієнта. Натомість юридичну тему можна пояснювати через ситуацію, актуальність проблеми, її вплив на людину або наслідки для майбутнього. Відповідаючи на запитання про співвідношення контенту, вона назвала орієнтир 40% експертного, 40% особистого і 20% контенту – про послуги та порядок звернення, але наголосила, що ці формати варто міксувати в межах одного дня.

4. Робота з негативними реакціями. Відповідаючи на запитання про хейт у темах, які викликають гострі дискусії, А.Романчук зазначила, що агресивних користувачів можна блокувати. А негативні коментарі – використовувати як привід для пояснення позиції або сторітелінгу, але без згадування імен, аватарів чи інших ідентифікуючих даних. Якщо адвокат відповідає публічно, така відповідь має бути коректною та професійною.

Спікерка наголосила, що починати професійну присутність у соцмережах можна на будь-якому етапі, але не варто очікувати результату наступного дня. За її словами, важливо продовжувати роботу з контентом, щоб поступово спрацював накопичений потенціал.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.