Як адвокату перейти у власну практику і стати видимим для клієнтів

Коли in-house юрист переходить до самостійної адвокатської практики, в нього повинно бути розуміння, як показати свою експертизу потенційному клієнту. Цифрова присутність тут може працювати як інструмент довіри, але якщо вона пов’язана з реальною спеціалізацією.

20 травня відбувся вебінар «Level Up: як адвокату перейти в автономне плавання?». Захід було проведено за участі членкині Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу Анастасії Якімової.

Модератор заходу – представник UNBA NextGen у Луганській області Максим Сібілєв – зазначив, що юридичний ринок має багато професіоналів із значним досвідом, але частина з них залишається «невидимою» в інформаційному просторі. Декому вдається перетворити практику на актив, який працює на статус і довіру.

Для А.Якімової адвокатура стала логічним продовженням професійного шляху. Вона згадала досвід роботи в різних сферах — в аеропорту, на м’ясокомбінаті, ливарному заводі та в агентстві нерухомості. За її словами, ще під час навчання вона розуміла, що хоче бути адвокатом, тому потреба в юридичному стажі була для неї усвідомленою частиною професійного плану.

Говорячи про перехід від найманої роботи до самостійності, спікерка зазначила, що поєднувала роботу з окремими проєктами за цивільно-правовими договорами. Так вона ще до початку адвокатської діяльності формувала власне розуміння роботи з клієнтами.

Маючи вже адвокатську практику А.Якімова фіксувала джерело кожного звернення і щороку аналізувала цю інформацію. За її словами, на першому місці були клієнти із соцмереж, на другому — рекомендації колег, а також рекомендації клієнтів їхнім знайомим і друзям. Такий підхід дозволяв бачити, у яких напрямах робота більш активна, звідки приходить більше клієнтів, що варто покращувати і на що не витрачати надмірний ресурс.

За словами А.Якімової, важливим є не просто вести сторінку у соцмережах, а показувати через неї свою спеціалізацію. Вона зазначила, що бере в роботу не всі справи, бо розуміє, у яких питаннях є сильнішою. Саме це вона транслює у соцмережах. Були випадки, коли клієнти зверталися після того, як бачили, що адвокатка займається саме їхніми питаннями і має відповідний досвід.

Спікерка також розповіла, що проходила навчання з ведення соцмереж і просування, але адаптувала ці знання до особливостей адвокатської діяльності. У її практиці був період, коли для блогу проводилися фотосесії, знімалися відео, накладалися субтитри, використовувалися хештеги й локації, а потім аналізувалася статистика переглядів і залучення.

Для різних платформ вона використовувала різні формати. Facebook спікерка описала як середовище, де аудиторія читає довші тексти, зокрема лонгріди чи дописи з аналізом. Instagram більше пов’язаний зі швидкістю, відео, рілсами та лайфстайлом, через який аудиторія дивиться, що відбувається в житті фахівця. LinkedIn – це платформа для професійних досягнень.

Відповідаючи на запитання про те, як писати про складні юридичні речі, щоб аудиторія не втрачала інтерес, А.Якімова сказала, що використовувала історії з практики, знеособлювала їх і намагалася подавати складну інформацію простіше, без надмірної професійної лексики.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.