Звітність цифрових платформ не має розкривати адвокатську таємницю – НААУ

Запровадження автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи пов’язане з виконанням Україною міжнародних зобов’язань та наближенням законодавства до правил ЄС. Утім, новий податковий режим не повинен створювати механізм, через який податкові органи отримуватимуть дані про звернення клієнтів до адвокатів.

Національна асоціація адвокатів України надала Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики зауваження до законопроєкту №15111-д від 06.04.2026 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».

Документ має імплементувати Модельні правила ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та положення Директиви Ради ЄС 2021/514, відомої як DAC7. У НААУ зазначили, що сама мета законопроєкту є обґрунтованою, однак під час підготовки документа до другого читання необхідно усунути ризики для прав клієнтів адвокатів, правової визначеності для бізнесу та передбачуваності регулювання.

Ключове застереження НААУ стосується адвокатської таємниці. У висновку звертається увага, що адвокат, який отримує клієнта через платформу, що підпадає під визначення оператора цифрової платформи, може бути віднесений до підзвітних продавців. У такому разі оператор платформи передаватиме до Державної податкової служби дані, які в сукупності можуть розкривати, хто саме звернувся до адвоката, коли це відбулося, яку послугу було отримано та яку винагороду сплачено.

Відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська таємниця охоплює будь-яку інформацію, яка стала відома адвокату у зв’язку зі зверненням до нього. До такої інформації належить і сам факт звернення клієнта по правничу допомогу. Закон забороняє витребування від адвоката таких відомостей і не передбачає винятків для цілей податкової звітності.

Також НААУ послалася на практику Суду справедливості ЄС. У справі C-694/20 Orde van Vlaamse Balies Суд зазначив, що таємниця правничої консультації охоплює не лише її зміст, а й сам факт існування. Отже, особа має правомірне очікування, що без її згоди не буде розкрито навіть факт звернення до адвоката. На цій підставі Суд визнав положення Директиви Ради ЄС, що зобов'язували адвоката до звітності, несумісними зі статтею 7 Хартії основоположних прав ЄС.

У законопроєкті №15111-д, за оцінкою адвокатів, немає механізму, який виключав би адвокатську діяльність із режиму звітності цифрових платформ або обмежував обсяг даних, що передаються. У разі міжнародного обміну такі відомості можуть потрапляти до податкових адміністрацій інших держав, де гарантії українського закону про адвокатуру не діють.

Тому НААУ запропонувала доповнити визначення виключеного продавця прямою вказівкою, що особа, яка здійснює адвокатську діяльність, не є підзвітним продавцем у розумінні відповідних норм Податкового кодексу.

Також адвокати вказали на інші ризики проєкту: покладення на операторів платформ функції податкового агента, виключення відносин між платформою і продавцем з-під дії КЗпП, можливий податковий арбітраж між платформовою моделлю та режимом ФОП і виключення актів Мінфіну та ДПС з-під регуляторних процедур.

У НААУ підкреслили, що врахування висловлених зауважень має забезпечити інтеграцію України у систему податкової прозорості з урахуванням гарантій адвокатської діяльності, прав клієнтів та принципу правової визначеності.

Повністю зауваження і пропозиції до проєкту Закону №15111-д, підготовлені Комітетом НААУ з питань митного та податкового права, можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.