Не лише покарання: у НААУ обговорили проблему СЗЧ

Проблема самовільного залишення військової частини, крім кримінально-правової оцінки, окремо потребує аналізу причин. Серед них – нерозглянуті рапорти, проблеми з ротацією, медичним забезпеченням, психологічна виснаженість і відсутність дієвих механізмів оскарження бездіяльності командування.

Ці питання обговорили 19 травня під час круглого столу «Проблемні аспекти СЗЧ, шляхи їх вирішення», ініційованого Комітетом НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю спільно з громадськими організаціями.

Дисципліна і довіра

Відкриваючи дискусію, голова Комітету Олександр Вознюк звернув увагу на зв’язок між військовою дисципліною, повагою до людини та довірою до державних інституцій.

За його словами, мотивація військовослужбовця не може ґрунтуватися лише на страху перед відповідальністю. Якщо людина стикається з приниженням, ігноруванням її прав або неможливістю вирішити законне питання в межах служби, це не посилює дисципліну, а навпаки — руйнує довіру до системи.

О. Вознюк навів приклад Ізраїлю, де військова служба сприймається як елемент суспільної відповідальності, а статус військового підтримується повагою держави. На його думку, Україні також потрібна не лише мобілізаційна логіка, а й інша якість ставлення до військовослужбовця — з повагою до людини, її сім’ї та гідності.

СЗЧ як наслідок

Під час круглого столу також було наведено статистику, яка раніше озвучувалася у публічному просторі: за час повномасштабної війни було відкрито орієнтовно 235 тис. проваджень за ст. 407 КК щодо самовільного залишення військової частини та близько 54 тис. проваджень за ст. 408 КК щодо дезертирства.

Членкиня Ради Комітету Юлія Орлова звернула увагу, що СЗЧ є не причиною, а наслідком системних проблем. Серед них вона назвала перевантаження особового складу, відсутність належної ротації, проблеми з медичним забезпеченням і психологічну виснаженість.

За її словами, зосередження лише на покаранні не є дієвим інструментом, оскільки такий підхід не усуває причин проблеми. У довгостроковій перспективі це може призводити до її повторення.

Учасники дискусії також звернули увагу, що держава посилила відповідальність за такі правопорушення. Йшлося про підвищення штрафів у КУпАП, скасування можливості укладення угод зі слідством у кримінальних провадженнях щодо СЗЧ, а також заборону застосування умовно-дострокового звільнення за такі діяння. Водночас питання відповідальності командирів за порушення прав підлеглих фактично залишилося без належного механізму реалізації.

Рапорти без відповіді

Окремо йшлося про ситуації, коли військовослужбовець має підстави для звільнення зі служби, відпустки чи переведення, але не може реалізувати права через нерозгляд рапортів або відсутність належної відповіді.

Відповідно до Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міноборони від 06.08.2024 №531, рапорт має містити певні відомості. Але військовослужбовці не завжди навіть мають повні дані своїх командирів, зокрема через кадрові зміни.

Альтернативні способи подання спрацьовують не завжди. Паперові рапорти, надіслані поштою, можуть повертатися після закінчення строку зберігання, а в застосунку «Армія+» фіксуються випадки порушення строків розгляду без надання письмової відповіді.

Під час обговорення адвокати навели кілька ситуацій, що виникали на практиці. Зокрема, йшлося про військовослужбовця, брат якого зник безвісти, але командир не розглянув рапорт про короткострокову відпустку для підтримки батьків. Інший приклад стосувався добровольця, який має трьох неповнолітніх дітей і через сімейні обставини порушував питання про звільнення зі служби. Згадували військовослужбовця, який є єдиним доглядальником за батьком з інвалідністю II групи, але його рапорт і адвокатські запити тривалий час залишалися без належної реакції. Також навели ситуацію із завершенням контракту, коли військовослужбовець відмовився його продовжувати через невиплату передбачених коштів, але не був звільнений.

Що варто змінити

За підсумками обговорення учасники круглого столу, зокрема член Ради Комітету Микола Бовшик та інші експерти, говорили про необхідність комплексного підходу до вирішення проблеми СЗЧ.

Серед пропозицій називали запровадження незалежного контролю за діяльністю військових частин і морально-психологічним станом особового складу. Такий контроль має здійснюватися за екстериторіальним принципом — без підпорядкування місцевому командуванню і без створення нових штатних одиниць.

Окремо обговорювали механізм переведення військовослужбовців через «Армія+». Пропонувалося передбачити розгляд рапорту незалежною особою, якщо безпосередній командир блокує його або сплив встановлений строк розгляду. Така процедура має включати заслуховування поточного командира, майбутнього командира і самого військовослужбовця.

Також під час круглого столу говорили про необхідність оперативного оскарження дій, рішень чи бездіяльності командирів, зокрема нерозгляду рапортів, у скорочені строки.

Ще одна пропозиція стосувалася змін до Кримінального кодексу: передбачити звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ у випадках, коли військовослужбовець мав беззаперечні законні підстави для звільнення з військової служби відповідно до ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», але не зміг їх реалізувати через бездіяльність уповноважених посадових осіб.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.