У ВР обговорили наступні кроки для ратифікації Конвенції про захист професії адвоката

У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча нарада щодо підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Участь у зустрічі взяли народні депутати, представники Офісу Президента, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ та Національної асоціації адвокатів України.

Зустріч відбулася 13 травня — рівно через рік після того, як міжнародний договір було відкрито для підписання у Люксембурзі. Нагадаємо, Україна підписала документ 9 березня цього року і стала 28-ю державою-підписантом Конвенції.

Відкриваючи нараду, голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури Володимир Ватрас зазначив, що підписання Конвенції стало результатом спільної роботи МЗС, Мін’юсту, членів Комітету ВР з питань правової політики та НААУ, чий представник (заступник голови Валентин Гвоздій) брав безпосередню участь у розробці Конвенції.

За словами народного депутата, наступним завданням є запуск процедури ратифікації та визначення послідовності подальших дій. В.Ватрас звернув увагу, що зволікання з ратифікацією може вплинути на можливість участі України у формуванні групи експертів із захисту професії адвоката — органу, який відповідно до Конвенції здійснюватиме контроль за дотриманням її положень.

Про актуальний стан ратифікаційних процесів у Європі поінформував заступник голови НААУ, РАУ Олексій Кухар. Він повідомив, що, за даними Ради адвокатських асоціацій та правничих товариств Європи, Конвенцію підписали 29 держав, але жодна з держав-підписантів поки не внесла до свого парламенту законопроєкт про її ратифікацію. Представник інституту адвокатури пояснив, що це пов’язано зі звичайними процедурними строками підготовки, а для держав-членів ЄС — також із необхідністю ухвалення рішення Ради ЄС щодо підписання та затвердження Конвенції від імені Союзу. Окремо представник НААУ нагадав, що Конвенція набере чинності через три місяці після депонування восьми ратифікаційних грамот, причому щонайменше шість із них мають належати державам-членам Ради Європи. Тож прогнозувати конкретну дату набрання чинності передчасно.

На тому, що Україна має рухатися до ратифікації Конвенції вже у 2026 році, наголосив голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Максим Дирдін. Він також висловив позицію, що ратифікацію не варто пов’язувати із загальною роботою над законопроєктом щодо адвокатури, оскільки, на його думку, це два різні напрями: Конвенція передусім спрямована на захист професії адвоката.

Директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик зазначив, що для подальшої ратифікаційної процедури потрібні кроки з боку МЗС та Мін’юсту. Він повідомив про готовність Офісу Президента долучатися до подальшого опрацювання питання. Заступниця міністра юстиції Людмила Кравченко повідомила, що в Мін’юсті створено робочу групу і Міністерство готове працювати над нормами, які потребують імплементації в українське законодавство. Вона також зазначила, що за національним законодавством Конвенцію на ратифікацію має бути внесено одночасно з імплементаційним законом.

Державний секретар МЗС Олександр Карасевич повідомив, що після підписання Конвенції Міністерство підготувало офіційний переклад і передало його Мінʼюсту для подальшої роботи. За його словами, МЗС готове долучитися на наступному етапі, коли буде підготовлено пакет документів для ратифікації.

Під час обговорення також порушувалося питання перекладу ключового терміна lawyer, що застосовується у Конвенції. Учасники наради виходили з того, що в українському правовому контексті йдеться саме про адвоката, а не про ширші поняття «юрист» чи «правник». Водночас окремо обговорювалося питання поширення гарантій Конвенції на осіб, які представляють Україну, громадян або інших осіб у міжнародних судових та інших міжнародних інституціях.

Керівник Секретаріату НААУ Вадим Красник зазначив, що інститут адвокатури вже надав свої пропозиції щодо змін до законодавства і адвокати зацікавлені у подальшій роботі над ними в межах окремого прискореного формату. Він також звернув увагу, що процеси ратифікації та набрання чинності імплементаційними нормами можуть бути узгоджені між собою перед поданням проєктів до парламенту.

Під час наради народні депутати наголошували на необхідності діяти оперативно. Зокрема, Микола Стефанчук звернув увагу, що до кінця року залишається обмежена кількість пленарних засідань, тому учасникам процесу потрібно максимально швидко визначити ефективну стратегію підготовки ратифікаційного та імплементаційного пакетів. Він також запропонував за потреби використовувати можливості парламентської законодавчої ініціативи для прискорення.

За підсумками обговорення учасники домовилися продовжити роботу на початку червня. Попередньою датою наступного обговорення визначено 9 червня. До цього часу Мін’юст має надати свої напрацювання щодо можливих змін до законодавства.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.