Токенізація як право і інвестиції: українські та міжнародні експерти обговорили правила

26 лютого у межах щорічного загальношотландського тижня кіберобізнаності відбулася III щорічна міжнародна науково-практична конференція «Соціальна справедливість та цифрова економіка 2026: токенізація».

Організаторами заходу виступили Національна асоціація адвокатів України, Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України та Громадська організація «Українська сучасна цифрова наука». Конференція об’єднала українських та зарубіжних експертів для обговорення правових аспектів токенізації, її впливу на реальну економіку та перспектив гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами.

Експерти говорили про токенізацію як перетворення реальних активів і майнових прав (нерухомості, часток бізнесу, інших об’єктів) на цифрові токени в розподілених реєстрах. Відзначили, що для України це потенційний інструмент відбудови й модернізації: ширший доступ до інвестицій, швидші й дешевші транзакції, більше прозорості та довіри до ринку. Водночас технологія створює нові правові ризики. Тому ключове питання — як врегулювати: як визнавати цифровий титул, як захищати інвестора, запобігати шахрайству та фінзлочинам і узгоджувати правила з міжнародними стандартами.

Окремо розглянули моделі регулювання, коли криптоактиви вбудовані в загальний режим ринку капіталу: ліцензування торговельних платформ, вимоги до зберігання активів, кібербезпеки, звітності й нагляду, а також зв’язок із AML/CTF (реєстрація провайдерів, звітування про підозрілі та великі операції). В українському контексті питання цікаве концепцію цифрового майна в цивільному праві: цифрові активи як нематеріальні, контрольовані й передавані об’єкти з майновою цінністю та відкритим переліком видів; проблемні питання «власності» і «володіння» та ідею цифрового володіння через контроль у межах оновлення ЦК.

Практична частина стосувалась форензік-розслідувань: різна трасованість блокчейнів, залежність розслідувань від ліцензування бірж і доступу до KYC, недоліки санкцій без прив’язки до адрес гаманців, потреба у стандартах для блокчейн-аналітики. Завершили дискусію тезою про необхідність міжнародної координації та довіри між державою, ринком і професійними спільнотами.

Модератором конференції виступив представник НААУ у Единбурзі Олександр Черних. Він наголосив, що для української адвокатури участь у таких заходах є не лише академічним діалогом, а й дієвим інструментом формування нової правничої експертизи, необхідної для супроводу інноваційних фінансових проєктів, залучення міжнародних інвестицій та укладення транскордонних угод.

Директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України Володимир Устименко відзначив, що токенізація — це комплексне правове явище, яке поєднує матеріальні активи з цифровими правами, тому розробка науково обґрунтованої правової доктрини у цій сфері є необхідною передумовою розвитку сучасної адвокатської практики.

Керівниця ГО «Українська сучасна цифрова наука» Тетяна Дмитренко окреслила міжнародні стандарти цифрової економіки та наголосила на ключовій ролі адвокатів у забезпеченні правової визначеності та довіри до нових фінансових інструментів.

Міжнародний досвід представила адвокатка з Канади Барбара Гендріксон. Вона проаналізувала канадську модель регулювання сек’юритизації та токенізації, зокрема вимоги до криптоплатформ, інвестиційних фондів та обігу стейблкоїнів.

Професор Київського національного університету ім.Т.Шевченка Роман Майданик розкрив правову природу цифрових активів в українському цивільному праві, концепції цифрового володіння та перспективам закріплення цих положень у новому Цивільному кодексі.

Віцепрезидент швейцарської блокчейн-аналітичної компанії Владислав Цвіркун спільно з О.Черних представили теоретичні і практичні методи виявлення шахрайських схем під час публічної пропозиції токенів, зокрема, дослідили сучасні інструменти блокчейн-форензики та особливості транскордонного розслідування. Викликами токенізації реальних активів поділився представник естонського постачальника рішень для запуску й розвитку екосистеми токенізації Данило Водолазький.

Про особливості шотландського права щодо передачі прав через токени розповіли науковці з Абердинського університету Аллістер Макферсон та Бурсу Юксель. А Девід Крісті з Університету Роберта Ґордона розповів про використання смарт-контрактів і токенізацію у договірних відносинах, зокрема у будівництві.

Довідково: щорічний загальношотландський тиждень кіберобізнаності (CyberScotland Week) тривав з 23 по 28 лютого. Протягом цих днів проходили онлайн і офлайн заходи для бізнесу, громад, організацій і громадян, які покликані підвищити розуміння кіберризиків і зміцнити практичну стійкість до інцидентів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.