У НААУ підтримали уточнення порядку арешту нерухомого майна

Запропонований у Верховній Раді механізм посилення правових засад захисту прав власників або володільців нерухомого майна при розгляді питань щодо накладення арешту на належне їм нерухоме майно у кримінальному провадженні заслуговує на підтримку.

Проект Закону № 14325 від 23.12.2025 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підстав та порядку арешту нерухомого майна» аналізували у Комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу на прохання Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності.

Зокрема, адвокати звернули увагу на зміни, що пропонується внести до ст. 64-2 (Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт) КПК. Ними уточнюється коло суб’єктів звернення (шляхом долучення таких суб’єктів, як дізнавача, слідчого за погодженням із прокурором, до слідчого судді) з клопотанням про арешт майна, а відтак – і виникнення правового статусу такого суб’єкта як третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Такі зміни безумовно матимуть позитиві наслідки, адже вказані суб’єкти і так мають право звернення з клопотанням про арешт відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК, натомість чинна редакція ст. 64-2 КПК вказує на виникнення правового статусу лише з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Також позитивними є доповнення ст. 64-2 КПК нормою про те, що розгляд клопотання про арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) третьої особи здійснюватиметься за участі третьої особи або її представника. Це звузить дискрецію сторони обвинувачення.

Крім того, ст. 132 КПК пропонується доповнити новою частиною, згідно з якою у разі відмови в задоволенні клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження та/або скасування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор не матиме права повторно звертатися до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини та докази, які не розглядалися слідчим суддею, судом. Така норма, на думку адвокатів, у разі її схвалення законодавцем стане найкращим запобіжником повторного подання клопотань стороною обвинувачення.

Окремо у комітеті НААУ звернули увагу не те, що існуюча практика тривалих арештів майна часто блокує господарську діяльність юридичних осіб та життя громадян, які не є підозрюваними чи обвинуваченими. Відтак запропоновані зміни до ч. 13 до ст. 170 КПК також отримають позитивний ефект. Проектом пропонується встановити загальне правило, що у кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, накладення арешту на нерухоме майно третьої особи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді на строк не більше чотирьох місяців. Щоправда, його можна буде продовжити, але ухвалі про накладення арешту слідчий суддя буде зобов’язаний визначити строк дії такого арешту.

Повністю позицію Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу стосовно проекту Закону №14325 можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.