Ризики залучення захисника на окрему процесуальну дію вивчили у НААУ

Механізм залучення захисника для участі в окремій процесуальній дії став інструментом зловживань з боку недобросовісних слідчих, прокурорів та суддів, що порушує право на захист та рівність сторін кримінального провадження.

Таких висновків дійшов Комітет НААУ з питань безоплатної правничої допомоги, який протягом 2025 року здійснював моніторинг проблем застосування ч. 1 ст. 53 Кримінального процесуального кодексу.

Нагадаємо, згідно з цією нормою слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

Закон, який дозволяє залучити адвоката для проведення невідкладних дій, не дає при цьому визначення, що за дія може вважатись невідкладною. Не вирішує закон і питання про те, чи впливає поважність причин неявки захисника на застосування вказаного процесуального механізму. Напевно, законодавець сподівався, що слідчі, прокурори та судді будуть з обачністю визначати зміст цих понять, зважаючи на інтереси обох сторін та загальні інтереси правосуддя. Однак, насправді викладена норма відкрила широкі можливості зловживання без будь-якого контролю та способу їх припинити.

Суди, знаючи, що ухвала про залучення захисника є обов’язковою, використовують повноваження надто широко. Серед іншого набула сталого застосування практика призначення захисника для розгляду питання про продовження строку тримання під вартою. Саме в цьому питанні сформовано цілий арсенал зловживань:

• суд призначає час розгляду клопотання, не погоджуючи із захисником за договором;
• суд призначає засідання виключно для розгляду такого клопотання;
• суд не дотримується строків належного повідомлення захисника;
• суд призначає розгляд на зручний для нього час, хоча клопотання можна розглянути і в інший час, за участю захисника за договором тощо.

Непоодинокими є скарги від адвокатів на те, що в такий спосіб суди намагаються усунути «незручних» захисників. Також існують випадки, коли слідчий намагається залучити адвоката до участі в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження при його завершенні або залучення адвоката судом для участі в судових дебатах.

Найбільше від таких маніпуляцій страждають захисники: як ті, що здійснюють захист за договором, так і ті, що залучаються центрами БПД.

Ця проблема розглядалася під час останнього засідання Ради адвокатів України, де відзначили, що Конституцією передбачене право кожної особи на вільний вибір захисника. Захист у кримінальному провадженні представляє собою складну, багаторівневу, злагоджену систему дій, в якій кожен елемент вимагає уваги і повної віддачі. Така стратегія і тактика реалізується особою, що притягується до кримінальної відповідальності, спільно із захисником – адвокатом.

Захисник за угодою має принципово відстоювати свої права та права свого клієнта, подавати клопотання про відкладення судового засідання із вказівкою поважних причин його відсутності, адже і КПК і практика Європейського суду з прав людини на його боці.

Але на заваді постає інститут призначення адвоката на окрему процесуальну дію, коли суд заміняє адвоката за договором адвокатом з системи БПД на окрему процесуальну дію. Непоодинокими є випадки подання скарг до КДКА, оскільки клієнт не бажає участі такого адвоката. Натомість суд очікує від нього максимального сприяння у вирішенні тих питань, для яких його залучили.

Дослідивши наведене, РАУ виснувала, що в основі проблеми лежить законодавство, яким створено інструмент забезпечення інтересів сторони обвинувачення і суду шляхом нехтування інтересами захисту, за рахунок адвокатів за призначенням

Також РАУ вважає неприйнятним втручання суду у питання ефективності захисту, а також наголошує, що за наявності обґрунтованого переконання адвоката про те, що реалізація прав клієнта є домінантною, він має право вживати необхідних заходів (заявляти самовідводи, не брати участь у судовому засіданні за наявності присутніх захисників за договором тощо). І дії адвоката не можуть розцінюватися як порушення правил, або трактуватись як прояв неповаги до суду, а також слугувати підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Як вихід РАУ ініціює доповнення до ч. 1 ст. 53 КПК нормою про те, що «невідкладною процесуальною дією є процесуальна дія, котра має бути проведена протягом строку, що не перевищує 72 години. Залучення адвоката вичерпується таким строком».

Повний текст рішення від 12.12.2025 №135 «Про проблеми призначення адвоката для участі в окремій процесуальній дії» можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.