Земля 2026: питання земельних правовідносин обговорили у Львівській ТПП

21 січня у Львівській торгово-промисловій палаті відбувся семінар «Земля-2026. Актуальні питання земельних правовідносин», організований спільно Львівською торгово-промисловою палатою та Комітетом НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права.

Відкриваючи захід, віце-президент ТПП Роман Баран звернув увагу на актуальність земельної тематики в контексті євроінтеграції та потреби враховувати вимоги європейського законодавства. Далі учасники перейшли до прикладних питань — від плати за землю та податкових спорів до проєктного аналізу землекористування і природоохоронних обмежень.

Податковий квадрат

Про плату за землю у 2026 році та особливості земельних відносин під час воєнного стану розповів голова Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права Віктор Кобилянський. Він запропонував дивитися на земельні платежі як на правове й управлінське питання, а не суто бухгалтерську «техніку», зауваживши, що саме на початку року доречно звіряти підходи до нарахувань і декларацій, а також оцінювати потенційні спори щодо правильності визначення податкових зобов’язань.

Окремо доповідач звернув увагу на практичні збої в адмініструванні земельних платежів на рівні громад. За його логікою, неузгодженості посилюються, коли сільські ради фактично підміняють податкові органи, беручи на себе функції, яких закон їм не надає. Як приклад він згадав ситуації, коли фізичні особи не сплачують платежі за землю через відсутність квитанцій, а замість належної комунікації з боку податкової ці «сигнали» намагається забезпечувати рада.

Як прикладний інструмент для роботи з податково-земельними спорами В.Кобилянський презентував власну методику аналізу — «податковий квадрат», що складається з чотирьох елементів: суб’єкт, об’єкт, база та ставка оподаткування. Він наголосив, що відсутність будь-якого з цих елементів виключає обов’язок сплати податку, а об’єктом оподаткування є лише сформована земельна ділянка, тож «сплата податку за частину цілого» не допускається. Ілюструючи підхід, адвокат посилався на приклади зі своєї практики, зокрема на спори, де громада намагається стягнути більше, ніж вважає належним платник, а також на кейси щодо платежів у контексті багатоквартирної забудови.

Також він зауважив, що поширена формула податківців «використання землі в Україні є платним» не є універсально коректною, оскільки загальне користування землею як природним ресурсом не породжує обов’язку сплати, тоді як спеціальне володіння, оформлене речовими правами, зумовлює відповідні платежі.

Окремий фрагмент виступу стосувався судової практики зі стягнення безпідставного збагачення за ст. 1212 ЦК за фактичне користування землею без правових підстав. Доповідач акцентував на ризику сплатити більше, ніж становить фактичний податок, якщо оформлення прав на землю затягується, а також згадав про окремі аспекти емфітевзису. Підсумовуючи, В.Кобилянський наголосив на значенні постійного правового супроводу в земельних і податкових питаннях як інструменту запобігання штрафам і уникнення подвійної сплати за те саме.

Земля має працювати

Розв’язувати проблеми землекористування може проєктний аналіз. У цьому переконаний член Ради Комітету Андрій Сутковий, який вважає, що юридичний супровід має з’являтися на ранніх стадіях планування діяльності, пов’язаної з використанням землі. Коли ж юриста залучають уже після ухвалення ключових управлінських рішень, часто виявляється, що реалізувати задум у бажаному форматі неможливо або надмірно витратно.

Окремо адвокат наголосив, що тримати землю «про запас» — недоцільно: ділянка має працювати на конкретну ідею, бути включеною в логіку проєкту й приносити користь бізнесу та громадам, а не створювати пасивні витрати.

На його думку, одна з причин хибних рішень у земельних питаннях — недостатнє розуміння землеустрою серед юристів, що тягне за собою помилки у правових позиціях і, зрештою, негативні наслідки для власників і користувачів землі, а також для органів, які ухвалюють рішення. Ілюструючи тезу, доповідач звертався до аналізу документів і підкреслював значення педантичної роботи з документацією як запобіжника від майбутніх конфліктів.

У підсумку А.Сутковий сформулював практичний висновок: якісна підготовка і ретельна перевірка документів на старті — це інвестиція в «довгий спокій» землекористування на горизонті 10–15 років і більше.

Не ділянка, а територія

Як вимоги природоохоронного законодавства впливають на земельні рішення громад і бізнесу дослідила заступниця голови Комітету НААУ Софія Шутяк у доповіді «Природоохоронні функції земель: що слід знати про обмеження та обтяження земельних ділянок». Вона говорила про практичні нюанси, які слід враховувати під час розробки містобудівної документації, планування діяльності, а також проходження стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля.

Акцент доповідачка зробила на тому, що правове регулювання стосується не лише сформованих земельних ділянок, а й земель як територій. За її словами, у земельних спорах це часто випадає з поля зору, хоча існують території, що охороняються законом незалежно від того, чи оформлені вони як окремі об’єкти у власність або користування. Як приклади вона згадала прибережні захисні смуги та інші природоохоронні території, а також наголосила, що громади мають володіти повною інформацією про екологічний стан своїх територій.

У практичній площині С.Шутяк звернула увагу на необхідність врахування в діяльності громад вимог Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», Порядку розроблення плану управління ризиками затоплення, затвердженого постановою Кабміну від 04.04.2018 №247, а також нормативних приписів щодо охорони малих річок. У підсумку вона підкреслила комплексність екологічних питань і потребу поєднувати охорону довкілля з економічним розвитком через зрозумілі правила, прозорий механізм ухвалення рішень і відверте обговорення інтересів.

***

Отже, всі три виступи зійшлися на одному: земельні рішення у 2026 році потребують не «точкових» реакцій, а системного підходу — від коректного визначення елементів оподаткування і своєчасного оформлення прав до проєктного планування та врахування природоохоронних обмежень. Для практики це означає менше ризиків у спорах, прогнозованіші витрати і зрозуміліші правила взаємодії з органами влади.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.