Як молодому адвокату пройти перший рік практики

Перший рік адвокатської практики часто стає перевіркою не лише знань, а й готовності працювати з помилками та власними страхами. Про те, як пройти цей етап без ілюзій і з користю для професійного зростання, говорили представники Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Миколаївській області під час панельної дискусії.

Ціна помилок

Анна Златіна поділилася власним професійним досвідом та розповіла, як формувався її шлях в юридичній сфері. Вона зазначила, що на початку кар’єри  обирала практику в державних установах, де і заручилася підтримкою досвідчених фахівців, до яких зверталась на початку своєї діяльності. Відверто розповіла і про професійні помилки, які траплялися під час роботи з першими клієнтами: інколи вона орієнтувалася виключно на законодавство, не враховуючи сформовану реальну  практику.

Окрему увагу вона приділила значенню свого оточення. На її думку, молодим юристам важливо працювати поруч із практиками, переймати досвід наставників та не боятися ставити запитання — саме це допомагає швидше професійно зростати й уникати багатьох помилок.

Також А.Златіна наголосила, що сучасна адвокатська діяльність потребує не лише юридичних знань, а й правильної організації роботи. Вона звернула увагу на важливість використання CRM-систем, ведення обліку клієнтів, фінансів і витраченого часу. За її словами, автоматизація процесів дозволяє систематизувати інформацію, ефективніше працювати з командою та  клієнтами.

Пастка самостійності

Своїми враженнями про початок карʼєри поділилася Ірина Цибко,  яка розповіла, що на початку професійного шляху одним із викликів для неї був тиск авторитету досвідченіших юристів. Працюючи юрисконсультом в управлінні Державної казначейської служби, вона стикалася з адвокатами, яким потрібно було пояснювати помилки в документах, хоча спершу їй здавалося, що вона «ще не має права» щось їм радити. За її словами, цей досвід дав розуміння однієї з основ професії — знаходити вихід навіть там, де здається, що його немає, і не здаватися.

Окремо І. Цибко говорила про помилкове уявлення, що робота «на себе» дає більше вільного часу. Насправді, за її словами, адвокату доводиться працювати більше: формувати довіру клієнтів, доводити свою експертність і водночас не пропускати через себе кожну проблему людини. Серед власних професійних викликів вона назвала надмірну емпатію, сором називати ціну за послуги та спробу тягнути все самостійно. Головним висновком спікерка назвала те, що їй варто було раніше йти працювати в команді, а не брати всі процеси на себе.

Без плану не працює

Модератор заходу Дмитро Слободянюк, ділячись власним досвідом, розповів, що після тривалої роботи інхаус-юристом і професійного вигорання вирішив змінити напрям діяльності, але не мав чіткого плану. За його словами, отримання адвокатського свідоцтва тоді здавалося логічним кроком на тлі судової реформи та запровадження адвокатської монополії, однак вихід у професію без розуміння, що саме робити далі, він назвав помилкою, яку не варто повторювати.

Окремо Д. Слободянюк звернув увагу на значення професійного середовища. За його словами, найкращий трафік клієнтів може йти від колег, тому молодому адвокату варто розширювати коло професійного спілкування і позиціонувати себе як фахівця у певній ніші. Говорячи про гонорарну політику, він зазначив, що немає однієї правильної ціни, але вона має бути прорахована з огляду на фактори, які на неї впливають. Якщо адвокат розуміє, з чого сформована ціна, і може пояснити це клієнту, невпевненість у називанні гонорару зникає.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.