У НААУ пропонують оновити податкові підходи до витрат адвокатів

Інструменти, сервіси та умови, в яких адвокати здійснюють професійну діяльність, постійно змінюються: від цифрових платформ і CRM-систем до домашнього офісу та засобів енергонезалежності. Водночас орієнтири ДПС щодо визначення витрат адвокатів при обчисленні оподатковуваного доходу залишаються прив’язаними до реалій, сформованих понад 13 років тому.

Проблему вивчали під час круглого столу «Актуалізація підходів до формування витрат адвокатів відповідно до наказу ДПС №1185», організованого Комітетом НААУ з питань адвокатської практики та Комітетом НААУ з питань митного та податкового права. Предметом обговорення адвокатів та податківців стала узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПС від 24.12.2012 №1185.

В Україні є багато актів, які давно не переглядалися, – відзначив голова Комітету НААУ з питань адвокатської практики Богдан Кушнір. Частина з них, за його словами, застаріла не лише за часом ухвалення, а й за змістом, оскільки містить положення, які вже не є актуальними або суперечать чинним нормативно-правовим актам. Саме тому, зазначив він, учасники зібралися, щоб з’ясувати можливості виправлення ситуації та підготувати пропозиції щодо змін.

Його підтримав голова Комітету НААУ з питань митного та податкового права Яків Воронін, зауваживши, що за 14 років змінилися зміст і сутність витрат адвокатів як самозайнятих осіб. Тому, за його словами, важливо привести підходи до сучасних умов і уніфікувати застосування правил. Він зазначив, що адвокати та ДПС мають однаково розуміти, що можна включати до витрат, адже зрозумілі правила в тому числі зменшують адміністративне навантаження.

Те, що наказ ДПС не враховує сучасні реалії, визнав заступник директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС В’ячеслав Даценко. Водночас він зазначив, що витрати, не вказані безпосередньо в узагальнюючій податковій консультації, все ж можуть враховуватися за умови, що вони відповідають вимогам п. 178.3 ст. 178 ПК і мають документальне підтвердження. За його словами, наведений у наказі перелік не є вичерпним, але і сам факт наявності витрати у переліку також не означає автоматичного її врахування без належних документів.

Така конструкція стала одним із ключових питань дискусії. Учасники зазначали, що адвокат, відкриваючи наказ №1185, має бачити зрозумілий орієнтир, а не щоразу з’ясовувати, чи буде конкретна витрата прийнята податковим органом. Як приклад учасники наводили ремонт офісу або заміну вікон після пошкодження приміщення: з одного боку, це може бути пов’язано з функціонуванням робочого місця, з іншого — у кожному випадку постає питання документального підтвердження і правової кваліфікації таких витрат.

Я.Воронін пояснив, що чинна консультація є орієнтиром для адвокатів і податкових органів, але зараз завдання полягає в тому, щоб зорієнтувати обидві сторони щодо сучасних витрат і зменшити кількість непорозумінь. За його словами, НААУ ініціює підготовку нової консультації або оновлення чинного документа, оскільки правова визначеність у цьому питанні потрібна і адвокатам, і представникам ДПС.

Серед витрат, які потребують уточнення, учасники називали насамперед цифрове робоче середовище. Йшлося про правові бази, професійні застосунки, сервіси, підписки, CRM-системи та інші інструменти, які адвокати використовують у роботі. Також піднімалося питання витрат на маркетинг, ведення соціальних мереж та інші сучасні способи комунікації з клієнтами і професійною аудиторією.

Також обговорювали домашній офіс. За словами Я.Вороніна, після COVID-19 частина адвокатів працює з дому, і тому виникає питання, які саме витрати пов’язані з проживанням фізичної особи, а які — з виконанням адвокатської роботи. На його думку, ці підходи також потребують окремого опрацювання.

До витрат воєнного часу учасники віднесли ремонт офісу після пошкоджень, заміну вікон, вимушену релокацію, а також витрати на енергонезалежність. Заступник голови Комітету НААУ з питань адвокатської практики Дмитро Хуторний назвав павербанки, блоки безперебійного живлення, генератори, зарядні станції та інвертори. Він зазначив, що без електрики не працюють комп’ютери, принтери й інтернет, а тому енергостабільність пов’язана з можливістю вчасно надавати правничу допомогу.

Також ішлося про витрати на підвищення кваліфікації. Учасники звертали увагу, що обов’язкове навчання адвокатів є зрозумілою категорією, однак додаткового визначення потребують ситуації, коли адвокат проходить більше навчання, ніж мінімально необхідно, зокрема курси за кордоном, мовні курси або навчання, пов’язане з новими технологіями.

Крім того, у межах обговорення порушували питання відряджень, транспортних витрат, оренди автомобіля, списання паливно-мастильних матеріалів, а також банківських і валютних операцій.

Директор Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС Володимир Кизима зазначив, що податкова служба бачить потребу в оновленні підходів, зокрема через цифровізацію та появу нових інструментів. Водночас він критично поставився до ідеї формування нового переліку, який через кілька років так само потребуватиме перегляду. Тому, за його словами, варто розглядати не лише конкретний список витрат, а й загальні критерії їх зв’язку з професійною діяльністю.

За підсумками обговорення учасники окреслили подальшу логіку роботи. Спочатку НААУ має узагальнити пропозиції адвокатської спільноти та профільних комітетів щодо витрат, які потребують уточнення. Після цього напрацьований перелік планують обговорити з ДПС, щоб узгодити підходи до їх практичного застосування. Надалі ці пропозиції мають бути передані до Міністерства фінансів, оскільки саме воно відповідає за формування державної податкової політики.

У звʼязку із цим НААУ закликає адвокатів долучатися до формування пропозицій щодо вдосконалення підходів до визначення витрат та надсилати свої напрацювання для подальшого узагальнення і опрацювання.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.