РАУ: ініціативи НАЗК щодо адвокатури — антиконституційне втручання

Рада адвокатів України розцінила ініціативи щодо реформування адвокатури, запропоновані Національним агентством з питань запобігання корупції, як пряме, грубе та системне втручання органу виконавчої влади у діяльність незалежного конституційного інституту.

Відповідну відкриту заяву щодо антиконституційних спроб одержавлення інституту адвокатури та втручання НАЗК у діяльність самоврядної професійної спільноти схвалила РАУ під час позачергового засідання 31 грудня.

Нагадаємо, напередодні НАЗК провело захід під назвою «Громадське обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки в частині, що стосується адвокатури». 

Серед іншого, від представника НАЗК прозвучала заява про те, що нібито відповідно до Дорожньої карти з питань верховенства права держава зобов’язана втручатися у діяльність 16 інституцій, до переліку яких віднесено і адвокатуру.

Але така позиція є грубим перекрученням змісту цього документа. НААУ категорично відкидає таке тлумачення як юридично хибне, маніпулятивне та несумісне із самою логікою Дорожньої карти.

Наводимо повний текст відкритої заяви:

Додаток до рішення РАУ
№ 158 від 31 грудня 2025 року

ВІДКРИТА ЗАЯВА

щодо антиконституційних спроб одержавлення інституту адвокатури та втручання Національного агентства з питань запобігання корупції у діяльність самоврядної професійної спільноти

Національна асоціація адвокатів України, яка відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представляє адвокатуру України, висловлює рішучий протест проти дій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що мали місце 30 грудня 2025 року під час організації та проведення так званого «громадського обговорення» проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки в частині, що стосується адвокатури.

Зазначений захід та запропоновані в його межах ініціативи адвокатура України розцінює як пряме, грубе та системне втручання органу виконавчої влади у діяльність незалежного конституційного інституту адвокатури, що суперечить Конституції України, принципу верховенства права та міжнародним стандартам захисту професії адвоката. Такі дії створюють реальну загрозу підриву самоврядної природи адвокатури, звуження гарантій її незалежності та, як наслідок, — порушення права кожної особи на ефективну та незалежну професійну правничу допомогу.

Заява представника НАЗК про те, що нібито відповідно до Дорожньої карти з питань верховенства права держава зобов’язана втручатися у діяльність 16 інституцій, до переліку яких безпідставно віднесено і адвокатуру, є грубим перекрученням змісту цього документа. Національна асоціація адвокатів України категорично відкидає таке тлумачення як юридично хибне, маніпулятивне та несумісне із самою логікою Дорожньої карти, яка не передбачає жодного державного втручання у діяльність незалежного конституційного інституту адвокатури.

По-перше, Дорожня карта не є актом прямої дії і не наділяє жоден орган державної влади повноваженнями на втручання у діяльність незалежних конституційних інститутів. Вона має характер рамкового політико-програмного документа, спрямованого на узгодження реформ із європейськими стандартами, а не на розширення компетенції органів виконавчої влади за межі Конституції та законів України.

По-друге, Твердження про «державне втручання» у діяльність адвокатури прямо суперечить змісту розділу Дорожньої карти, присвяченого адвокатурі, який, навпаки, виходить із необхідності збереження та посилення її незалежності, розвитку самоврядування, підзвітності перед професійною спільнотою та еволюційного вдосконалення існуючих механізмів, а не їх демонтажу чи підміни державним контролем.

По-третє, позиція НАЗК свідчить про принципове нерозуміння меж державної влади та природи адвокатури як конституційного інституту. Ототожнення адвокатури з інституціями, щодо яких держава може здійснювати регуляторний чи адміністративний вплив, є категорично неприйнятним. Відповідно до статті 131-2 Конституції України, адвокатура є незалежним конституційним інститутом, а не суб’єктом публічного адміністрування чи об’єктом державної політики виконавчої влади.

Посилання представників НАЗК на Дорожню карту з питань верховенства права, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р «Деякі питання забезпечення переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС”», як на нібито підставу для «втручання держави» у діяльність адвокатури, є свідомим перекрученням змісту цього документа. Зазначена Дорожня карта має рамковий, програмний характер, не є актом прямої дії та не може змінювати конституційний статус адвокатури, розширювати повноваження органів виконавчої влади або легітимізувати державне втручання у самоврядування адвокатури.

Жодна стратегія, дорожня карта чи інший урядовий документ не можуть скасувати або обмежити конституційну гарантію незалежності адвокатури. Спроби Національного агентства з питань запобігання корупції, поза межами власної законодавчо визначеної дискреції, нав’язувати адвокатурі власне бачення законодавчих змін свідчать про пошук «суб’єктів впливу» поза межами наданих повноважень та є антиконституційними за своєю суттю. Такі дії становлять пряму загрозу незалежності адвокатури і праву кожної особи на ефективну та незалежну професійну правничу допомогу.

НААУ розцінює ці дії як спробу незаконного розширення сфери впливу НАЗК за рахунок конституційного інституту адвокатури.

По-четверте, інтерпретація Дорожньої карти у викладі НАЗК фактично підміняє поняття «державна політика у сфері верховенства права» поняттям «адміністративного контролю над професією адвоката», що прямо суперечить європейським стандартам, зокрема Рекомендації ПАРЄ № 21 (1995), Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи R(2000)21 та Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката (2025).

У такому контексті твердження представника НАЗК про «обов’язок держави втручатися у діяльність адвокатури» є не лише юридично необґрунтованим, а й небезпечним, оскільки легітимізує спробу підриву незалежності адвокатури під прикриттям стратегічного документа, який за своїм змістом і метою не передбачає жодного такого втручання.

Національна асоціація адвокатів України розцінює цю позицію НАЗК як свідому підміну правової логіки довільним адміністративним розсудом та спробу незаконного розширення сфери своїх повноважень як органу виконавчої влади, що неминуче матиме системні негативні наслідки для права на справедливий суд, права на захист і довіри до правосуддя в Україні.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України адвокатура є незалежним конституційним інститутом, а будь-які твердження про «обов’язок держави втручатися» в її діяльність є антиконституційними за своєю суттю та несумісними з європейськими стандартами Ради Європи і принципами ООН щодо ролі адвокатів.

НАЗК як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», уповноважене на формування та реалізацію державної антикорупційної політики у межах, визначених законом. Водночас НАЗК не наділене конституційною чи законодавчою дискрецією формувати, ініціювати або моделювати державну політику у сфері адвокатури та адвокатського самоврядування, які за своєю природою належать до незалежних конституційних інститутів.

Спроби нав’язати адвокатурі зміни під приводом розроблення «антикорупційної стратегії», зокрема щодо порядку доступу до професії, організації органів адвокатського самоврядування, дисциплінарних процедур або фінансових механізмів їх діяльності, свідчать про вихід НАЗК за межі повноважень, прямо визначених законом.

У сукупності зазначене свідчить про спробу підміни незалежного адвокатського самоврядування елементами державного адміністративного контролю. Такий підхід прямо суперечить статті 131-2 Конституції України, яка гарантує незалежність адвокатури, а також європейським стандартам Ради Європи та Основним принципам ООН щодо ролі адвокатів.

Призначення обговорення питань, що безпосередньо стосуються адвокатури та правосуддя, на передостанній день року, а також умисний добір учасників без належного професійного представництва адвокатури, свідчать про свідоме прагнення імітувати діалог замість проведення реальних консультацій з професійною спільнотою.

Національна асоціація адвокатів України змушена констатувати, що йдеться не про поодинокий випадок, а про свідому та навмисну підміну представництва адвокатури, яка системно повторюється за участю одних і тих самих осіб на кількох публічних заходах, організованих за участі державних інституцій. Йдеться не про випадковість, а про системну і навмисну підміну представництва адвокатури — коли реальну професійну спільноту з понад 70 тисяч адвокатів свідомо замінюють кількома одними й тими самими особами без будь-якого мандата, яких штучно позиціонують як «експертів з адвокатури».

При цьому рівень так званої «експертності» цих осіб є вкрай низьким і єдиною підставою їх системної присутності на подібних заходах є залученість до іноземних грантових програм, а не професійний досвід, довіра адвокатської спільноти чи участь в органах адвокатського самоврядування.

Фактично йдеться про свідому інституційну маніпуляцію, за якої шляхом формування штучно підібраної групи «спікерів», що системно використовується на різних заходах, створюється хибний наратив про позицію адвокатури, який не має жодного представницького чи професійного підґрунтя. Такий наратив не відображає волі та позиції професійної спільноти з понад 70 тисяч адвокатів, а є результатом цілеспрямованої підміни адвокатури обмеженим колом осіб, позбавлених мандата та належної фахової компетенції.

Окремо звертаємо увагу на непрозорість формування складу так званих «експертів» та на очевидні ризики пов’язаності осіб, залучених НАЗК до підготовки і публічного представлення пропозицій щодо адвокатури. З аналізу персонального складу «псевдоекспертів» випливає наявність стійких зв’язків між окремими учасниками та організаціями грантового сектору, що не могло і не повинно було залишитися поза увагою НАЗК як органу, на який законом покладено запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

За інформацією з відкритих джерел та публічних професійних профілів, частина осіб, залучених НАЗК до «експертної» роботи, пов’язана з Асоціацією правників України (АПУ) та ГО «Адвокат Майбутнього», зокрема через участь у спільних проєктах і програмах, що реалізуються за донорської (грантової) підтримки. Окремо звертаємо увагу, що публічно доступні відомості також вказують на наявність перетинів між окремими учасниками цих ініціатив та особами, які в минулому були дотичні до НАЗК. Це об’єктивно ставить під сумнів неупередженість формування пулу осіб, яких НАЗК позиціонує як «експертів з питань адвокатури».

Під час «громадського обговорення», організованого НАЗК, після запитання про склад експертів та критерії їх відбору суспільство не отримало прозорої відповіді по суті; натомість прозвучали заклики утриматися від коментування цього питання. Така поведінка несумісна з декларованими НАЗК принципами відкритості та підзвітності й лише підсилює сумніви щодо реальних мотивів формування «експертного» складу.

Більше того, в діях щодо добору зазначеного кола осіб вбачаються ознаки потенційного конфлікту інтересів, що є особливо небезпечним саме тому, що НАЗК — це орган, який на законодавчому рівні має повноваження надавати роз’яснення та формувати стандарти у сфері запобігання конфлікту інтересів. У цьому зв’язку НААУ публічно ставить принципове питання: хто і яким чином забезпечить виявлення та належне врегулювання конфлікту інтересів у діях посадових осіб самого НАЗК, якщо такі ризики виникають у процесах, ініційованих і організованих НАЗК?

Також  пропозиції, які системно просувають залучені спікери, не є ані новими, ані антикорупційними.

Хід так званого «обговорення» 30 грудня засвідчив глибоку деградацію етичних стандартів з боку організаторів заходу. Особливе обурення викликає публічно озвучена пропозиція одного з представників НАЗК допустити використання ненормативної лексики як нібито допустимого інструменту реалізації свободи слова та думки.

Толерування ненормативної лексики з боку офіційних представників НАЗК під час публічного заходу державного органу є категорично неприпустимим. Такі заяви та підходи не мають жодного стосунку ані до свободи слова, ані до стандартів демократичного суспільства, і лише демонструють рівень так званих «нових стандартів», які намагаються нав’язати професії адвоката — професії, що ґрунтується на високих етичних, інтелектуальних та професійних засадах.

Толерування ненормативної лексики офіційними представниками НАЗК під час публічного заходу є неприйнятним і свідчить не про свободу слова, а про знецінення етичних стандартів, які намагаються нав’язати професії адвоката.

Враховуючи викладені обставини, усвідомлюючи значення незалежності адвокатури як конституційного інституту та її роль у забезпеченні права на справедливий суд і професійну правничу допомогу, Національна асоціація адвокатів України констатує, що результати так званого «громадського обговорення», проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції 30 грудня 2025 року, в частині розділу 2.3 «Адвокатура та правнича допомога», не породжують жодних юридичних наслідків, оскільки були отримані з грубим порушенням принципів представництва адвокатури та без належних консультацій з єдиним визначеним законом представником професійної спільноти.

НААУ наполягає, що розділ, який стосується адвокатури та адвокатського самоврядування, не може бути складовою Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, та має бути виключений з проєкту як такий, що підготовлений поза межами повноважень НАЗК, із порушенням Конституції України та міжнародних стандартів незалежності адвокатури.

У зв’язку з викладеним Національна асоціація адвокатів України звертається до Президента України як гаранта додержання Конституції України з проханням звернути увагу на викладені факти втручання органу виконавчої влади у діяльність незалежного конституційного інституту адвокатури та вжити передбачених Конституцією заходів для забезпечення гарантій її незалежності, закріплених статтею 131-2 Конституції України.

Національна асоціація адвокатів України також звертається до Верховної Ради України з проханням утриматися від затвердження Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки в частині, що стосується адвокатури та адвокатського самоврядування, оскільки відповідні положення підготовлені з порушенням Конституції України, поза межами повноважень НАЗК та без належних консультацій з єдиним визначеним законом представником адвокатури.

НААУ наголошує, що жодні стратегічні чи програмні документи не можуть легітимізувати втручання держави у самоврядну та незалежну адвокатуру, а ігнорування цих застережень створює прямі ризики порушення права на справедливий суд і права на професійну правничу допомогу.

Національна асоціація адвокатів України звертається до Кабінету Міністрів України з проханням надати належну правову й інституційну оцінку діям Національного агентства з питань запобігання корупції та врахувати викладену позицію під час подальшого розгляду й затвердження стратегічних документів держави.

Одночасно НААУ звертається до міжнародних інституцій, зокрема до Ради адвокатських та правничих товариств Європи (CCBE), Ради Європи, відповідних органів Організації Об’єднаних Націй, а також інших міжнародних партнерів України, з метою інформування про системні спроби втручання у незалежність адвокатури з боку окремих державних інституцій та про підміну належних консультацій маніпулятивними практиками.

Національна асоціація адвокатів України підтверджує свою відкритість до конструктивного, фахового і добросовісного діалогу з органами державної влади виключно за умови безумовного дотримання Конституції України, принципу верховенства права та міжнародних стандартів захисту професії адвоката, і водночас залишає за собою право використовувати всі національні та міжнародні механізми для захисту незалежності адвокатури та прав людини в Україні.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.