Бізнес на Мальті: реєстрація, ліцензії та податкові стимули обговорили в НААУ

Однією із найбільш інвестиційно привабливих юрисдикцій Європейського Союзу залишається Республіка Мальта. Можливості створення та розвитку бізнесу в цій країни обговорили учасники круглого столу, організованого Комітетом НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів.

Модератор заходу - заступник голови комітету Сергій Лисенко окреслив тему заходу — практичні аспекти реєстрації бізнесу на Мальті, податкового регулювання, податкових стимулів і інструментів державної підтримки підприємництва.

Говорячи про Мальту як юрисдикцію для бізнесу, помічник Почесного консула Республіки Мальта в Києві Олег Климюк підкреслив можливість швидко заснувати юридичну особу та в окремих випадках працювати за зниженими податковими ставками для нерезидентів — від 0% до 5%. Окремо він зупинився на можливостях для ІТ-сектору: візи для співробітників і «цифрових кочівників», а також податкові послаблення для компаній.

Як приклад релокації він навів кейс 2016 року: компанія, яка стоїть за франшизою комп’ютерних ігор, перевезла з Києва на Мальту 75 співробітників і за один тиждень оформила візи та створила юридичну особу.

Ще одним напрямом О.Климюк назвав криптовалютну сферу, підкресливши, що Мальта імплементувала вимоги ЄС і легалізувала криптовалюти, позиціонуючи її як одну з «криптофрендлі» юрисдикцій у Євросоюзі. Також він згадав динамічний ринок нерухомості та потенціал його зростання, а Мальту охарактеризував як «вікно до Африки», пояснивши, що через мальтійські банки та юридичні особи здійснювалися окремі закупівлі для африканських країн, зокрема до повномасштабного вторгнення — запчастин до літаків Антонова.

Основним спікером заходу став адвокат мальтійської юрфірми WH Partners, що працює у шести країнах світу, Олександр Белугін.

Характеризуючи Мальту, він наголосив, що це юрисдикція ЄС зі стабільною економікою та двома офіційними мовами — мальтійською й англійською. При цьому державні органи спілкуються англійською, що зменшує мовний бар’єр для міжнародних клієнтів.

Доповідач окреслив ключові сектори економіки, серед яких фінансові послуги (банки, платіжні інституції, процесинг), онлайн-гемблінг, фінтех-стартапи, криптоіндустрія та туризм. Окремо спікер згадав програми підтримки й стимулювання бізнесу, які реалізуються через Malta Enterprise: гранти та податкові кредити для стартапів, проєктів у сфері R&D (дослідження і розробки) та інтелектуальної власності.

О.Белугін пояснив, що мальтійська правова система є змішаною: переважно цивілістичною, але з відчутним впливом англійського права. Він навів приклад, що цивільний і комерційний кодекси мають схожість зі структурою французьких кодексів наполеонівського періоду, тоді як корпоративне та податкове регулювання історично спиралося на старі акти Великої Британії. Також він звернув увагу, що окремі положення мальтійського податкового кодексу близькі до сінгапурського, який також базувався на британській моделі.

Переходячи до практики відкриття бізнесу, спікер зазначив, що значна частина ВВП Мальти пов’язана з іноземною бізнес-активністю, а найпоширенішою формою для міжнародних клієнтів є limited liability company. Він назвав Мальтійський бізнес-реєстр основною інституцією для реєстрації компаній і підкреслив, що переважна більшість зареєстрованих компаній на Мальті — це аналоги ТОВ.

Серед ключових регуляторів він назвав MFSA, яка видає ліцензії у сфері фінансових послуг. За словами спікера, у разі належно підготовлених документів отримання ліцензій є відносно передбачуваним, а ліцензія в Мальті дає змогу надалі користуватися європейським режимом надання послуг в інших державах ЄС. Також він згадав Malta Gaming Authority як орган ліцензування грального бізнесу. Окремий акцент О.Белугін зробив на крипторегулюванні: Мальта, за його словами, була серед піонерів, а напрацьований досвід вплинув на європейські підходи до регулювання ринків криптоактивів.

Говорячи про податковий блок, спікер відзначив наявність мережі договорів про уникнення подвійного оподаткування (приблизно 70, у тому числі з Україною), а також окремо згадав запровадження режиму трансферного ціноутворення у 2024 році й можливість отримання виключень у визначених випадках. Він описав систему корпоративного оподаткування, де базова ставка становить 35%, але передбачені механізми повернення сплачених сум, що, за певних умов, може знижувати ефективне навантаження. О.Белугін також згадав режим фіскальної одиниці, особливості оподаткування дивідендних виплат, а в частині ПДВ окремо зупинився на специфіці онлайн-гемблінгу. Для фізичних осіб він назвав прогресивний підхід до прибуткового податку та адміністративну модель, за якої податки із зарплати сплачує роботодавець, а також низку програмних стимулів, пов’язаних із резидентством.

«Цей круглий стіл дав учасникам практичний зріз того, як працює мальтійська юрисдикція для бізнесу — від реєстрації компаній і ліцензування до податкових стимулів та комплаєнсу, — прокоментував проведений захід С.Лисенко. — Для Комітету це частина системної підтримки підприємців, які виходять на ринки ЄС. Ми будемо продовжувати серію таких зустрічей з прикладними кейсами та відповідями на запити адвокатів і клієнтів».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.