Негласні дії щодо адвоката: хто має звертатися до суду?

Надання слідчим суддею дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката за клопотанням слідчого, яке лише погоджене керівником обласної прокуратури, є порушенням гарантій адвокатської діяльності.

Такого висновку дійшла Рада адвокатів України у рішенні від 18.10.2025 №121, яким затверджено відповідне роз’яснення.

Підставою для розгляду питання стало звернення адвоката щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якого:

«проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя».

РАУ просили роз’яснити, чи відповідає цій нормі ситуація, коли дозвіл на НСРД стосовно адвоката надано судом на підставі клопотання слідчого, погодженого з прокурором області, а не безпосередньо за клопотанням такого прокурора.

В органі адвокатського самоврядування виходили з того, що за загальним правилом ст. 246 КПК рішення про проведення НСРД приймає слідчий, прокурор, а у визначених випадках – слідчий суддя за клопотанням прокурора або слідчого, погодженим із прокурором. Разом з тим п.7 ч.1 ст. 480 КПК відносить адвокатів до осіб, щодо яких застосовується особливий порядок кримінального провадження.

У випадках, коли законодавець встановлює посилені гарантії для спеціальних суб’єктів, такі гарантії мають чітко закріплюватися у нормах, що регулюють порядок проведення відповідних процесуальних заходів. І п. 3 ч. 1 ст. 23 профільного Закону передбачає безальтернативний механізм: судове рішення має ухвалюватися за клопотанням саме керівника органу прокуратури.

При цьому РАУ звернула увагу на п.10 ч. 2 ст. 36 КПК, який розмежовує дві форми реалізації повноважень прокурора: погодження клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих чи негласних дій та самостійне подання такого клопотання. Погодження клопотання розглядається як дозвіл на реалізацію ініціативи слідчого, тоді як подання клопотання прокурором є реалізацією його власної ініціативи. Водночас стаття 480 КПК у контексті спеціального суб’єкта – адвоката – прив’язує особливий порядок саме до керівників органів прокуратури, які займають адміністративні посади й можуть не входити до складу групи прокурорів у конкретному провадженні.

Тож повноваження керівників органів прокуратури в цій частині є винятковими та не підлягають делегуванню іншим прокурорам чи слідчим. Саме такий підхід забезпечує додаткову гарантію захисту прав адвоката як особи зі спеціальним статусом у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене РАУ дійшла висновку, що надання слідчим суддею дозволу на проведення відносно адвоката негласних слідчих (розшукових) дій на підставі клопотання слідчого, яке погоджене із прокурором (Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя) є порушенням гарантій адвокатської діяльності, що встановлені пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Повний текст рішення РАУ від 18.10.2025 №121 можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.