"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Коли можна обмежувати спілкування адвоката з клієнтом вирішить ВС США
Таємниця спілкування адвоката і клієнта — фундаментальна гарантія захисту, передбачена українським законодавством. Водночас у Сполучених Штатах точаться суперечки: чи може суддя тимчасово обмежити це право, якщо підсудний перебуває в процесі дачі показань.
Про прецедентну справу Villarreal v. Texas пише SCOTUSblog - онлайн-видання, яке спеціалізується на висвітленні діяльності Верховного Суду США.
Девід Вільярреал, єдиний свідок захисту на власному процесі, через перерву у допиті своїм адвокатом отримав від судді вказівку: не обговорювати з захисниками свої показання до відновлення слухання наступного дня.
Оскільки обвинувачений перебував у процесі дачі показань, адвокати не повинні впливати на їхній зміст під час перерви. Суддя порівняв ситуацію з перебуванням підсудного на лаві свідка в присутності присяжних. «Ми у незвичній ситуації, — заявив суддя. — Ви посередині надання показань. Зазвичай ваш адвокат не може радитися з вами про ваші показання посеред процесу, коли присяжні їх чують. Тож я хочу сказати, що ви не можете радитися зі своїм адвокатом, але водночас у вас є право за Шостою поправкою (поправка до Конституції США, яка гарантує кожному обвинуваченому право на ефективну допомогу адвоката - прим. ред.) спілкуватися з адвокатом. Я попрошу вас обох вдавати, що пан Вільярреал усе ще перебуває на лаві свідка».
Адвокати заперечили, але виконали розпорядження. Наступного дня він продовжив свідчення, а згодом був засуджений до 60 років ув’язнення.
Пославшись на порушення права на ефективну правничу допомогу, адвокати оскаржили вирок. Однак апеляційний кримінальний суд Техасу визнав, що баланс між правом на захист і запобіганням впливу адвоката на свідчення підсудного було дотримано.
Прецеденти Верховного Суду США окреслюють різні підходи: у справі Geders v. United States (1976) заборону на будь-яке спілкування під час нічної перерви було визнано неконституційною, а у справі Perry v. Leeke (1989) — дозволено 15-хвилинну денну заборону.
Кілька верховних судів штатів тлумачили ці прецеденти як дозвіл судам забороняти адвокатам обговорювати з клієнтом показання вночі, якщо можна вільно обговорювати інші аспекти процесу. Водночас кілька федеральних апеляційних судів постановили, що клієнт має право радитися з адвокатом уночі навіть щодо власних свідчень.
У справі Вільярреала, захист наполягав, що правило «ніякого прямого обговорення свідчень» є нереалістичним. Адже на практиці неможливо відокремити розмови про показання від інших ключових питань захисту. У такій ситуації адвокати боятимуться давати поради, остерігаючись звинувачень у «підказуванні» або «коригуванні» показань. Ба більше, правило загрожує таємниці спілкування між адвокатом і клієнтом, адже єдиний спосіб контролю – це коли суд питає адвоката: «Про що ви говорили з клієнтом учора ввечері?»
З іншого боку, адвокати у справі погодилися із забороною на пряме обговорення свідчень, і наступного дня не заявляли про проблеми у спілкуванні з клієнтом.
6 жовтня справу Villarreal v. Texas розгляне Верховний суд США. Очікується, що він визначить допустимі межі комунікації адвоката з клієнтом під час перерв у судовому процесі.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Форми підтримки українців у Польщі обговорили НААУ і посольство
Для тисяч українців у Польщі правові питання давно стали частиною щоденного життя — від документів і консульських дій до праці, сімейних справ та доступу до правничої допомоги. Саме тому взаємодія дипломатів і адвокатури виходить за межі протоколу.
Дорожня карта
Доступ до професії: підгрупа зосередилась на стажуванні та…
У НААУ відбулося чергове засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Новий Трудовий кодекс: адвокати назвали сильні сторони і ризики…
Проект Трудового кодексу містить низку прогресивних положень, спрямованих на модернізацію трудового законодавства: цифровізація процедур, розширення форм зайнятості, підвищення прозорості оплати праці. Водночас, деякі системні питання потребують доопрацювання.
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».