"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Ініціативи посилення гарантій адвокатської діяльності окреслив голова Комітету НААУ
Адвокатура залишається однією з небагатьох інституцій в Україні, яка зберігає незалежність від державних органів, і саме ця незалежність є запорукою якісного захисту громадян.
Про ключові виклики та законодавчі ініціативи у сфері адвокатської діяльності розповів голова Комітету НААУ з питань законотворчих ініціатив Олексій Ющенко у черговому випуску подкасту «Розмови в комітетах».
За його словами, конституційна норма про представництво та захист у суді виключно адвокатами — це не формальність, а механізм забезпечення професійного та відповідального підходу до надання правничої допомоги. «Від того, наскільки адвокат захищений від зовнішнього впливу, настільки буде рівень захисту його клієнта», — наголосив Ющенко. Він підкреслив, що втручання у роботу адвоката автоматично погіршує становище підзахисного, особливо у кримінальних провадженнях, де на людину тисне вся система правоохоронних органів.
Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 2012 року вперше закріпив низку гарантій, яких раніше не існувало: обов’язкову присутність представника ради адвокатів регіону під час обшуку чи затримання, визначення адвокатської таємниці, заборону ототожнення адвоката з клієнтом, використання адвокатських запитів. Саме тоді було створено Єдиний реєстр адвокатів та Національну асоціацію адвокатів України як орган самоврядування, що виконує дві головні функції: забезпечує незалежність професії та підтримує належний професійний рівень її представників.
Попри це, чинне законодавство містить прогалини, якими користуються правоохоронні органи. Зокрема, не визначено строки та наслідки неповідомлення ради адвокатів про слідчі дії, що дозволяє ігнорувати гарантії. Також О.Ющенко навів приклад, коли через відмову у відповіді на адвокатський запит неможливо було зібрати документи для суду, навіть за наявності згоди клієнта.
Окремою темою стало питання дозволу на затримання чи арешт адвоката, яке нині активно дискутується у професійному середовищі. На переконання голови комітету, ці рішення мають ухвалювати виключно органи адвокатського самоврядування, а не Вища рада правосуддя чи будь-які державні інституції. Це відповідає Конституції та європейським стандартам і забезпечує реальну, а не декларативну незалежність професії.
Важливим кроком останніх років він назвав законодавче закріплення відповідальності за ототожнення адвоката з клієнтом та зміну диспозиції ст. 397 Кримінального кодексу, яка має захищати діяльність адвокатів-захисників. Водночас, підкреслив він, недостатньо ухвалити норму — потрібне її виконання, адже практика покаже, чи зміниться ситуація.
Серед актуальних ініціатив — законопроєкти №13453 про посилення гарантій адвокатської діяльності та №9356 щодо удосконалення відповідальності за порушення розгляду адвокатського запиту. Дискусійним залишається підхід: подавати всі зміни одним «великим пакетом» чи окремими проєктами. Є ризик, що об’єднаний законопроєкт може наштовхнутися на спротив у парламенті, тож доцільніше, на думку голови комітету, виокремлювати найнагальніші та найменш заполітизовані норми.
Головним завданням на найближчу перспективу О.Ющенко вважає посилення гарантій адвокатів і чітке врегулювання механізмів їх реалізації. Справжньою гарантією, підкреслив він, є не кількість норм у законі, а невідворотність покарання за їх порушення. Без цього будь-які реформи залишатимуться лише на папері.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Доступ до професії
Кандидатам у адвокати: РАУ нагадала правила зарахування…
Для цілей допуску до кваліфікаційного іспиту робота кандидата на посадах науково-педагогічних працівників може бути зарахована як стаж у галузі права лише за умови, якщо ця посада вимагає юридичної освіти.
Привітання
Названо молодих правників року
Рада молодих юристів України відзначила правників, які у 2024–2025 роках продемонстрували найвищий рівень фахової майстерності, відповідальності та відданості професії.
Cудова практика
Судова практика у сфері містобудування: огляд рішень ВС
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань будівельного права підготував та оприлюднив Дайджест судової практики у сфері містобудування за перший квартал 2025 року.
Етика
Корені професійної честі: як формувалися правила адвокатської…
Повага до клієнта, чесність перед судом і гідність у поведінці — ці принципи супроводжують адвокатуру протягом століть. Ще в часи магдебурського права на українських землях діяли приписи, які регулювали поведінку захисників і визначали межі їхньої відповідальності. І хоча змінилися епохи, а законодавство набуло сучасних форм, сам зміст етичних засад залишився незмінним: професія адвоката тримається на довірі, яку потрібно постійно підтверджувати.
Дискусія
Містобудівний кодекс: якими мають бути нові правила для відбудови…
Чи потрібна Україні окрема кодифікація у сфері містобудування, яку модель закону обрати та як забезпечити баланс між інтересами держави, громад, бізнесу і громадян в умовах повоєнної відбудови?
Взаємодія
Адвокати й музейники об’єдналися для збереження історії професії
Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів Львівської області та Львівський історичний музей підписали Меморандум про співпрацю.
Дискусія
Лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України спільно з кафедрою медичного права ФПДО ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» організували та провели науково-практичний лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на тему «Повага до прав людини як категоричний імператив Європейської конвенції з прав людини».
Дискусія
Власність народу України на природні ресурси: між політикою, наукою…
Право власності народу України на природні ресурси, закріплене у статті 13 Конституції, залишається дискусійним щодо свого змісту й механізмів реалізації. Чи має воно реальне правове наповнення, хто є носієм цього права та як його забезпечити на практиці?