Від «синдрому самозванця» до самоцінності: поради психолога адвокатам

Адвокати часто працюють на межі можливостей, проте не завжди відчувають задоволення від зробленого. Інформаційне перевантаження, постійне порівняння себе з іншими у соцмережах та «синдром самозванця» знецінюють навіть очевидні досягнення.

Як навчитися помічати власний прогрес і формувати здорове ставлення до успіхів? Відповідь на ці питання дала психологиня й гештальт-терапевтка Юлія Куделя. Під час вебінару НААУ, який пройшов за підтримки Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association), вона презентувала наукові підходи та практичні техніки самопідтримки.

За даними ВООЗ, 85% людей у світі мають занижену самооцінку, а 62% професіоналів регулярно відчувають «синдром самозванця». За словами спікерки, навіть успішні фахівці часто живуть із відчуттям, що вони «не на своєму місці», і бояться, що оточення викриє їхню нібито некомпетентність. До цього додається постійний потік інформації й соціальні мережі, які підживлюють порівняння з іншими. У результаті людина не встигає відрефлексувати свій день і втрачати здатність помічати власні кроки вперед.

Проблема ускладнюється тим, що кордони між роботою й особистим життям розмиті. Віддалений формат, постійна «продуктивність» навіть у час відпочинку призводять до того, що мозок не отримує простору для постконтакту – стану, коли досвід дня засвоюється і ми можемо пережити почуття задоволення чи гордості. Саме у постконтакті з’являється шанс по-справжньому відчути власні успіхи.

Тому, наголосила Ю.Куделя, важливо розрізняти поняття «самооцінки» та «самоцінності». Перша базується на порівнянні з іншими й постійній конкуренції. Друга – на внутрішньому відчутті власної цінності без прив’язки до зовнішніх стандартів. Саме з розвитком самоцінності пов’язане відчуття безпеки, здатність до співпраці й підтримка внутрішньої стійкості.

Психологиня пояснила цю різницю через концепцію трьох систем мозку, запропоновану психологом Полом Гілбертом: системи загроз, драйвів і заспокоєння. Коли ми оцінюємо себе лише крізь призму успіхів чи невдач, активується система загроз – із тривогою, соромом і самокритикою. Натомість у стані заспокоєння й турботи про себе з’являється відчуття самоцінності, яке дозволяє бачити свій розвиток без постійного тиску.

У другій частині вебінару експертка дала практичні поради щодо того, як навчитися помічати власні успіхи:

1. Фіксуйте маленькі перемоги. Наприкінці дня запишіть 2–3 речі, які вдалися. Це може бути завершений робочий етап, вчасний відпочинок чи просто тепла розмова.
2. Хваліть себе за зусилля, а не лише результат. Як показали експерименти Керол Двек зі «становленням на зростання», похвала за старання мотивує більше, ніж похвала за талант. Те саме працює і у внутрішньому діалозі.
3. Змінюйте фокус із «треба» на «можу». Помилки – це досвід, а не провал. Такий підхід дозволяє підтримувати систему драйвів і не скочуватися у стрес.
4. Практикуйте вдячність. Записуйте, за що ви вдячні собі, іншим людям чи обставинам. Дослідження показують: навіть двотижнева практика вдячності знижує рівень вигорання й покращує сон.
5. Створюйте «рамку турботи про себе». Це набір простих ритуалів і правил: регулярний сон, харчування, баланс між роботою й відпочинком, підтримка стосунків. Таку «рамку» можна порівняти з турботою матері про дитину.

Окремо спікерка згадала метафору «зеленої пасти». Якщо у школі помилки звично підкреслювали червоною ручкою, то зелена – це спосіб фіксувати успіхи. Ю.Куделя закликала впровадити цю звичку у власний щоденник або внутрішній діалог: за кожну самокритику знаходити підставу для похвали.

Підсумовуючи, психологиня наголосила: успіх – це не лише досягнутий результат, а й щоденна практика турботи про себе. Саме вона дає внутрішню стійкість у часи невизначеності та дозволяє адвокатам поєднувати професійний розвиток із психологічним благополуччям.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.