"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Від «синдрому самозванця» до самоцінності: поради психолога адвокатам
Адвокати часто працюють на межі можливостей, проте не завжди відчувають задоволення від зробленого. Інформаційне перевантаження, постійне порівняння себе з іншими у соцмережах та «синдром самозванця» знецінюють навіть очевидні досягнення.
Як навчитися помічати власний прогрес і формувати здорове ставлення до успіхів? Відповідь на ці питання дала психологиня й гештальт-терапевтка Юлія Куделя. Під час вебінару НААУ, який пройшов за підтримки Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association), вона презентувала наукові підходи та практичні техніки самопідтримки.
За даними ВООЗ, 85% людей у світі мають занижену самооцінку, а 62% професіоналів регулярно відчувають «синдром самозванця». За словами спікерки, навіть успішні фахівці часто живуть із відчуттям, що вони «не на своєму місці», і бояться, що оточення викриє їхню нібито некомпетентність. До цього додається постійний потік інформації й соціальні мережі, які підживлюють порівняння з іншими. У результаті людина не встигає відрефлексувати свій день і втрачати здатність помічати власні кроки вперед.
Проблема ускладнюється тим, що кордони між роботою й особистим життям розмиті. Віддалений формат, постійна «продуктивність» навіть у час відпочинку призводять до того, що мозок не отримує простору для постконтакту – стану, коли досвід дня засвоюється і ми можемо пережити почуття задоволення чи гордості. Саме у постконтакті з’являється шанс по-справжньому відчути власні успіхи.
Тому, наголосила Ю.Куделя, важливо розрізняти поняття «самооцінки» та «самоцінності». Перша базується на порівнянні з іншими й постійній конкуренції. Друга – на внутрішньому відчутті власної цінності без прив’язки до зовнішніх стандартів. Саме з розвитком самоцінності пов’язане відчуття безпеки, здатність до співпраці й підтримка внутрішньої стійкості.
Психологиня пояснила цю різницю через концепцію трьох систем мозку, запропоновану психологом Полом Гілбертом: системи загроз, драйвів і заспокоєння. Коли ми оцінюємо себе лише крізь призму успіхів чи невдач, активується система загроз – із тривогою, соромом і самокритикою. Натомість у стані заспокоєння й турботи про себе з’являється відчуття самоцінності, яке дозволяє бачити свій розвиток без постійного тиску.
У другій частині вебінару експертка дала практичні поради щодо того, як навчитися помічати власні успіхи:
- Фіксуйте маленькі перемоги. Наприкінці дня запишіть 2–3 речі, які вдалися. Це може бути завершений робочий етап, вчасний відпочинок чи просто тепла розмова.
- Хваліть себе за зусилля, а не лише результат. Як показали експерименти Керол Двек зі «становленням на зростання», похвала за старання мотивує більше, ніж похвала за талант. Те саме працює і у внутрішньому діалозі.
- Змінюйте фокус із «треба» на «можу». Помилки – це досвід, а не провал. Такий підхід дозволяє підтримувати систему драйвів і не скочуватися у стрес.
- Практикуйте вдячність. Записуйте, за що ви вдячні собі, іншим людям чи обставинам. Дослідження показують: навіть двотижнева практика вдячності знижує рівень вигорання й покращує сон.
- Створюйте «рамку турботи про себе». Це набір простих ритуалів і правил: регулярний сон, харчування, баланс між роботою й відпочинком, підтримка стосунків. Таку «рамку» можна порівняти з турботою матері про дитину.
Окремо спікерка згадала метафору «зеленої пасти». Якщо у школі помилки звично підкреслювали червоною ручкою, то зелена – це спосіб фіксувати успіхи. Ю.Куделя закликала впровадити цю звичку у власний щоденник або внутрішній діалог: за кожну самокритику знаходити підставу для похвали.
Підсумовуючи, психологиня наголосила: успіх – це не лише досягнутий результат, а й щоденна практика турботи про себе. Саме вона дає внутрішню стійкість у часи невизначеності та дозволяє адвокатам поєднувати професійний розвиток із психологічним благополуччям.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».