У НААУ попереджають про екстремальні фінансові ризики для підприємств ОПК

Відсутність прозорого контролю за діяльністю Міністерства оборони як регулятора, а також надмірні санкції за вихід із режиму Defence City створюють для оборонних підприємств ризики, здатні призвести до їхнього банкрутства.

У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань митного та податкового права опрацювали проект Закону № 13420 від 25.06.2025 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу», який нещодавно ВР ухвалила за основу.

Законопроект пропонує створення «екосистеми» підтримки оборонних підприємств, що поєднує податкові преференції, адміністративні переваги та особливий режим конфіденційності. В основі цієї моделі лежить формування Міністерством оборони України Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу. Включення до нього надає підприємству статус резидента Defence City з певними привілеями.

Зокрема, податкова складова режиму передбачає повне звільнення резидентів від чотирьох основних податків: податку на прибуток підприємств (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухоме майно та екологічного податку. Адміністративні переваги включають спрощення експортних процедур для технологій військового призначення, особливі умови ліцензування та можливість державної підтримки при релокації виробничих потужностей.

Такий режим діятиме до 2036 року, що забезпечує достатній горизонт планування для серйозних капіталовкладень і довгострокових інвестиційних проектів.

Водночас, звертають увагу у НААУ, відсутність ефективного контролю за прийняттям рішень про включення до режиму або виключення з нього може призвести до суб’єктивізму та зловживань. Особливо це стосується ситуацій, коли рішення приймаються на межі критеріїв або в умовах неоднозначного тлумачення законодавчих вимог. Без зовнішнього нагляду з боку незалежних органів такі рішення можуть бути мотивовані не лише економічними міркуваннями.

Найбільш проблемним аспектом є механізм санкціонування при виході з режиму. У разі виключення з Переліку підприємств ОПК або порушення умов режиму підприємство буде зобов’язане відшкодувати всі отримані податкові пільги за весь період користування ними з нарахуванням штрафних санкцій та пені. При цьому законопроект прямо передбачає, що встановлені Податковим кодексом строки давності не застосовуються.

Такий підхід створює екстремальні фінансові ризики для учасників. Адже підприємство, яке користувалося пільгами протягом кількох років, може зіткнутися з необхідністю одномоментно сплатити суму, що в рази перевищує його річний оборот. Фактично це означає, що помилка в тлумаченні критеріїв режиму або зміна обставин можуть призвести до банкрутства навіть успішного та добросовісного бізнесу.

За таких умов Міністерство оборони фактично виконуватиме не лише виконавчі, але і квазісудові функції, приймаючи рішення, які можуть мати катастрофічні фінансові наслідки для підприємств. А засекреченість може використовуватися як інструмент уникнення відповідальності.

І хоча законопроект передбачає можливість судового оскарження рішень про відмову у включенні до переліку або виключення з нього, ефективність такого механізму викликає сумніви з огляду на засекречування критеріїв і процедур. Підприємства можуть не мати можливості порівняти свої показники з іншими резидентами режиму, що ускладнить підготовку обґрунтованих скарг. А обмежений доступ до інформації про підстави прийняття рішень може перетворити судові процеси на формальність.

Існує також ризик використання інституту державної таємниці як універсального аргументу проти розголошення будь-якої інформації, що стосується режиму. І це може унеможливити справедливий розгляд спорів у судах.

Повністю пропозиції та зауваження Національної асоціації адвокатів України до проекту Закону №13420 можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.