Адвокатам пояснили, як відрізнити втому від виснаження

Ментальне здоров’я — тема, яка для багатьох досі звучить як щось абстрактне. Але у правничій професії це щоденна реальність: стрес, високе навантаження, відповідальність за чужі долі.

У межах проєкту підтримки ментального здоров’я адвокатів під час війни Національна асоціація адвокатів України за підтримки Міжнародної асоціації юристів (IBA) провела вебінар «Зі мною все ок?», присвячений практичним інструментам самодопомоги.

Спікерка заходу — практична психологиня та гештальт-терапевтка Крістіна Луговська, — зосередилась на трьох ключових блоках: як розпізнати сигнали ментального виснаження, до кого звертатися по допомогу і що можна зробити самостійно, не чекаючи кризи.

На початку учасникам запропонували пройти експрес-діагностику свого стану — десять коротких тверджень із самотестування на втому, дратівливість, проблеми зі сном, втрату радості чи мотивації. Якщо за результатами оцінки за останні два місяці набралося понад 15 балів, це ознака тривожного стану або психоемоційного виснаження. 25–30 балів — вже критичний показник, коли без звернення до фахівця не обійтись.

Часто люди не звертаються по допомогу, бо не розуміють, у кого її шукати. К.Луговська пояснила різницю:

• психолог — фахівець із психологічною освітою, який може надати підтримку, провести діагностику, допомогти розібратися в емоціях. Підходить для консультування у кризових станах, коли потрібна короткотривала (до десяти консультацій) допомога;
• психотерапевт — спеціаліст, який пройшов багаторічне навчання в одному з напрямів психотерапії (наприклад, гештальт, КПТ, психоаналіз). Працює із травмами, повторюваними життєвими сценаріями, глибокими емоційними станами;
• психіатр — лікар із медичною освітою, має право ставити діагнози і призначати медикаментозне лікування. До нього варто звертатися, якщо симптоми — інтенсивні й тривалі: безсоння, панічні атаки, ПТСР, депресія або розлади харчової поведінки.

Спікерка підкреслила: звернення до психіатра — це не вирок. Госпіталізація застосовується лише за згодою або в разі гострих станів. У більшості випадків ідеться про амбулаторну підтримку.

Також психологиня пояснила, як розрізняти стан і розлад. Стан — це тимчасова реакція на стресову ситуацію. Він має чіткий початок і кінець, а після відпочинку або змін у житті минає. Розлад — це вже порушення повсякденного функціонування, яке триває понад два місяці й зачіпає всі сфери життя. Для прикладу, людина з вигоранням не відновлюється після відпустки, а при депресії улюблені заняття перестають приносити радість. Якщо злість, тривога чи апатія стають фоном на тижні й місяці — це сигнал, що психіка не справляється самостійно.

У завершальній частині вебінару учасники виконали дві практичні вправи. Перша — метафорична: потрібно описати свій стан через образ, колір або сцену. Це допомагає обійти захисні механізми свідомості й побачити свій емоційний фон більш об’єктивно. Друга вправа — короткий аналіз емоційної реакції: що саме я відчував у конкретній ситуації, що думав, чого хотів, як відреагував і що міг би зробити інакше. Цей метод дозволяє поступово змінювати деструктивні звички реагування й повертати собі контроль.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.