"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Робота захисту з доказами у суді: що має знати адвокат

Чому не всі матеріали досудового розслідування потрапляють до суду, як і коли контраргументувати позицію сторони обвинувачення, чому вступна промова — не формальність, а тактичний інструмент, коли захист має подавати письмову позицію, а коли краще мовчати?
Член Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Кирило Легких у черговому подкасті «Експертна думка» розповів, як ефективно працювати з доказами під час судового розгляду справи.
Зокрема, спікер звернув увагу на те, що протоколи допитів свідків чи потерпілих, складені на стадії досудового розслідування, не потрапляють автоматично до матеріалів судової справи. Вони перестають існувати для суду з моменту, коли передається обвинувальний акт. Винятком є лише окремі випадки, передбачені статтями 225 та 615 КПК. У більшості ж ситуацій інформація, отримана на досудовій стадії, набуває статусу доказу лише після безпосереднього допиту особи в суді.
Так само не всі матеріали, розкриті стороні захисту під час ознайомлення з провадженням, врешті опиняються у суді. Прокуратура може передати лише ті документи чи докази, які вважає доцільними для обґрунтування своєї позиції. Водночас від захисту не вимагається розкривати всю зібрану інформацію. І тут у сторони захисту є перевага: адвокат не зобов’язаний ділитися з обвинуваченням тими даними, які можуть нашкодити клієнту.
Окрему увагу К.Легких приділив значенню вступної промови адвоката. Суд не знає всіх деталей справи так, як знає захист, тому вступне слово — це можливість коротко представити власну версію подій, узгоджену з клієнтом, і позначити напрям аргументації, яка буде розгортатися у процесі.
Коли мова заходить про контраргументи на позицію обвинувачення, закон не встановлює єдиного процесуального механізму. Але на практиці склалася послідовність: після виступу сторони обвинувачення сторона захисту має можливість навести свої заперечення. Це важливо робити одразу після того, як прокурор завершив представляти конкретний доказ чи блок доказів — так обидві позиції залишаються зафіксованими в матеріалах справи.
І хоча обов’язку подавати контраргументи у письмовій формі у адвоката немає, такі пояснення можуть бути корисними. Адже вони точно потраплять до уваги суду на етапі ухвалення рішення.
Щодо механізму визнання доказів недопустимими, то, на думку адвоката, на практиці суди здебільшого не ухвалюють відповідні рішення. Як правило, суд лише фіксує позиції сторін і заявляє, що оцінить допустимість доказу у нарадчій кімнаті. Це позбавляє сторону захисту можливості домогтися виключення сумнівного доказу на ранньому етапі.
Ще одне практичне питання — чи може захист посилатися на матеріали, здобуті стороною обвинувачення, якщо вони є вигідними для клієнта, але не передані до суду прокурором. К.Легких звертає увагу: рішення має ухвалюватися індивідуально в кожному випадку — виключно після узгодження з клієнтом. Така тактика може мати зворотний ефект і фактично допомогти обвинуваченню. Якщо ж є впевненість, що це не нашкодить, і така позиція буде частиною захисної стратегії — це допустимо.
На завершення подкасту спікер пояснив, що промова захисника в дебатах має бути змістовною, але водночас лаконічною. У ній слід поєднати оцінку як доказів обвинувачення, так і доказів захисту. Завдання адвоката — допомогти суду побачити повну картину справи і зробити правильні висновки. При цьому незмінним залишається головне правило: жодним словом не нашкодити клієнту.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

БПД
Кабмін підтримав ідею розширення кола отримувачів БПД
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком від 18 до 23 років зможуть отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу.

За кордоном
Коли можна обмежувати спілкування адвоката з клієнтом вирішить ВС…
Таємниця спілкування адвоката і клієнта — фундаментальна гарантія захисту, передбачена українським законодавством. Водночас у Сполучених Штатах точаться суперечки: чи може суддя тимчасово обмежити це право, якщо підсудний перебуває в процесі дачі показань.

Гарантії діяльності
Незаконна мобілізація адвоката: суд витребував у ТЦК документи
На Закарпатті відбулося підготовче судове засідання у справі про незаконну мобілізацію адвоката. Відповідач - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки - засідання проігнорував. Суд розглядав клопотання позивача про витребування доказів.

Дискусія
Не відновлювати, а створювати: Марина Ставнійчук про військові суди…
В Україні не варто «відновлювати» військові суди у вигляді, в якому вони існували до 2010 року, — це суперечить Конституції та європейським стандартам. Необхідно створити самостійну модель, яка відповідатиме демократичним стандартам, гарантуватиме незалежність суддів і захист прав військовослужбовців.

Різне
Адвокати вчилися самозахисту в чемпіона світу з бойового самбо…
27 вересня у столичному спортивному клубі «Гермес» адвокати та адвокатки вивчали базові техніки бойового самбо — відпрацьовували удари й кидки, навички поведінки у кризових ситуаціях та самозахист у разі нападу.

Законодавство
Адвокати назвали наслідки скасування норми щодо СЗЧ і дезертирства
Скасування спеціальної процедури звільнення від кримінальної відповідальності для військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військову частину чи вчинили дезертирство, може негативно позначитися як на обороноздатності країни, так і на її правовій системі.

Дискусія
Рівень захисту IP в Україні: закони є, але бракує правозастосування
Система захисту прав інтелектуальної власності в Україні перебуває у фазі активної трансформації. Держава вже зробила серйозні кроки для гармонізації з європейським правом, однак головна проблема залишається у сфері правозастосування.

Гарантії діяльності
НААУ запрошує професійні обʼєднання у сфері медіа до діалогу
Обговорення Закону № 4547-IX, який запроваджує адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом, перетворилося на конфлікт інтерпретацій, що створює ризик штучної поляризації між адвокатурою та медіа.