Ризики анти-SLAPP законопроєкту вказав комітет НААУ

Спроби захистити суспільний інтерес від судового тиску не повинні призводити до демонтажу базових засад цивільного судочинства. Тому запропоновані механізми протидії стратегічним позовам проти участі громадськості потребують концептуального перегляду та узгодження з чинним процесуальним законодавством.

Таких висновків дійшов Комітет НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації за підсумками аналізу законопроєкту «Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами».

Проєкт розробила робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова, створена для напрацювання механізмів протидії стратегічним позовам проти участі громадськості (SLAPP).

Документ пропонує визначити гарантії захисту громадської участі та громадських учасників від зловживань судовими процесами незалежно від виду судочинства. У ньому вводяться поняття громадської участі, громадського учасника, питання суспільного інтересу та зловживання судовими процесами проти громадської участі. Проєкт також передбачає державний захист громадських учасників і їхніх близьких осіб, доступ до правничої допомоги, участь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, окремі правила щодо доказування, компенсації моральної шкоди, позасудового врегулювання спорів, ведення судової статистики та створення Єдиного державного реєстру справ про зловживання судовими процесами проти громадської участі.

Попри задекларовану мету імплементації європейських підходів до захисту свободи слова, законопроєкт містить положення, які можуть обмежити право на доступ до суду, створити колізії з процесуальним законодавством та порушити принцип рівності сторін. На це звернули увагу адвокати. У Комітеті НААУ виокремили кілька системних ризиків, які унеможливлюють прийняття законопроєкту в поточній редакції.

Одним із таких ризиків є надто широке визначення поняття «громадський учасник». Запропонована модель дозволяє претендувати на цей статус широкому колу осіб. Водночас саме з таким статусом законопроєкт пов’язує спеціальні гарантії та механізми підтримки, зокрема доступ до безоплатної правничої допомоги та можливість застосування заходів безпеки, що створює передумови для маніпуляцій інструментами правосуддя самими ж відповідачами.

Окреме застереження стосується змішування інститутів різних галузей права. Законопроєкт пропонує враховувати умисел громадського учасника під час вирішення питання про компенсацію моральної шкоди. У Комітеті звертають увагу, що такий підхід не узгоджується з логікою цивільно-правової відповідальності, яка не зводиться лише до умисної форми вини. Ще більшим дисонансом, на думку адвокатів, є спроба поширити дію закону про безпеку осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, на фігурантів звичайних цивільних процесів.

Ще один блок зауважень стосується критеріїв, за якими суд має оцінювати можливе зловживання судовим процесом. Ідеться, зокрема, про «фінансову перевагу», «політичний чи суспільний вплив» або інший дисбаланс у становищі сторін. У Комітеті вважають, що такі формулювання можуть надати суду надмірну дискрецію та поставити реалізацію права на судовий захист у залежність від майнового стану або суспільного статусу позивача. А це звужує гарантоване Конституцією право на судовий захист честі, гідності й ділової репутації для осіб, які стали мішенню недостовірної інформації.

Також у Комітеті звернули увагу на пропонований спосіб законодавчого врегулювання. Проєктом намагаються встановити правила щодо зловживання процесуальними правами, стандартів доказування, судових витрат і повернення судового збору окремим законом. Водночас такі питання належать до сфери процесуального законодавства і мають врегульовуватися у відповідних процесуальних кодексах.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.