"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокати з’ясували чи є потреба у кодифікації соціального законодавства
Соціальна політика в Україні тривалий час розвивалася фрагментарно, без єдиної концептуальної основи. В умовах воєнного стану, масового внутрішнього переміщення, економічних втрат і трансформації трудових відносин ці розпорошеність та несистемність стали критичною проблемою.
16 липня 2025 року в Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл на тему «Соціальний кодекс України: вимушена реальність чи практична необхідність?». Захід організовано Комітетом НААУ з питань трудового права.
Учасники фахової дискусії зокрема звернули увагу на те, що чинне законодавство не забезпечує ані належного рівня соціального захисту, ані рівного доступу до нього по всій території держави. Відсутність чітких юридичних дефініцій, дублювання норм у різних актах, множинність підзаконного регулювання та нерівномірне виконання рішень — усе це посилює соціальну вразливість громадян. Саме тому на порядку денному знову постала потреба у кодифікації соціального законодавства та впровадженні єдиного соціального кодексу.
Модератором виступила голова Комітету, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук.
Керівниця проєкту Ради Європи «Посилення соціального виміру в Україні» Ірина Остапа акцентувала увагу на міжнародному аспекті та зазначила, що Україні без систематизації соціального законодавства неможливо досягти справжнього посилення соціального виміру.
На гострій потребі у систематизації соціального законодавства наголосив адвокат Ярослав Мельник. «Сьогоднішня розгалуженість і колізійність законодавчих норм створює хаос у правозастосуванні та унеможливлює ефективний захист соціальних прав», — зазначив він. А членкиня Комітету НААУ з питань трудового права Валерія Долгоєр зауважила, що кодифікація — це не просто зведення в один документ чинних норм. Це інструмент гарантування правової визначеності, особливо у сфері соціального забезпечення.
У фокусі обговорення було також право на житло, яке, за словами членкині Комітету НААУ з питань трудового права, адвокатки Наталії Черевко, має бути чітко зафіксоване у Соціальному кодексі як обов’язкова соціальна гарантія для вразливих верств населення.
Не оминули увагою учасники дискусії і питання дискримінації. «Соціальний кодекс повинен мати розділ, присвячений протидії дискримінації — без цього ми не зможемо говорити про рівний доступ до соціальних послуг», — наголосила членкиня Комітету НААУ з питань трудового права Анастасія Якімова. При цьому вона послалася на практику Європейського суду з прав людини та діяльність Уповноваженого ВР з прав людини.
Національна консультантка Ради Європи та членкиня Європейського комітету соціальних прав Алла Федорова, підкреслила, що кодифікація соціального законодавства є частиною міжнародних зобов’язань України. Ми не просто реформуємо внутрішнє право — ми реалізуємо соціальні стандарти, які вже взяли на себе, зокрема через Європейську соціальну хартію та Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права.
Членкиня Комітету НААУ з питань трудового права Наталія Кайда, яка наголосила на необхідності гармонізації законодавства із стандартами ЄС і зазначила, що соціальний кодекс — це не лише юридичний акт, а й політичне рішення про європейську якість життя в Україні.
Круглий стіл завершився закликом до подальшого професійного діалогу та формування адвокатської позиції як бази для законодавчих ініціатив щодо розробки та впровадження Соціального кодексу України.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Анонс
Студентів запросили написати безпековий договір для України -…
Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана за сприяння Національної асоціації адвокатів України оголосив всеукраїнський юридичний студентський конкурс «Нова Україна очима молодих правників». Кращі роботи отримають грошові призи.
Самоврядування
Адвокатський внесок 2026: хто має право на пільги
До 31 грудня адвокати можуть подати заяви, за результатами розгляду яких рада адвокатів регіону та Національна асоціація адвокатів України вирішують питання про звільнення, зменшення чи відтермінування сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
Дискусія
Чому в Україні запобіжний захід перетворився на превентивне…
Європейський підхід, закріплений у КПК, передбачає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід: суди мають доводити неможливість мʼякших альтернатив і ретельно перевіряти ризики. Натомість на практиці його дедалі частіше застосовують майже автоматично, розмиваючи стандарти свободи.
За кордоном
Гучний голос адвоката не подіяв на індійський суд
Високий суд Делі визнав «надзвичайно неприйнятною» поведінку адвоката, який підвищив голос і намагався тиснути на суддю першої інстанції після відмови відкласти розгляд справи. Суд підкреслив, що «суддя є суддею» на будь-якому рівні судової системи, і неповага до суду є неприпустимою.
Дискусія
Незалежність адвокатури виключає участь зовнішніх експертів у…
Залучати міжнародних експертів у процес відбору в органи адвокатського самоврядування – це пряме втручання у незалежність конституційного інституту адвокатури. Адвокати мають самі визначатися кого обирати на керівні посади в органи адвокатського самоврядування.
Законодавство
Управління ризиками затоплення має спиратися на механізм…
Ухвалений за основу проект Закону щодо управління ризиками затоплення потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням вимог до організації Механізму цивільного захисту Європейського Союзу.
Законодавство
Гарантії для батьків, які виховують дітей самі, не мають обмежувати…
Ідея зрівняти гарантії для батьків, які самостійно виховують дітей, заслуговує на підтримку. Разом із тим, законодавчі зміни не повинні обмежувати право батька на шлюб і мають враховувати реальні, в тому числі воєнні, обставини самостійного виховання дитини.
Законодавство
Відступи від якості питної води: закон має містити чіткі правила
Запровадження до законодавства поняття «тимчасові відступи від вимог до якості питної води» без чіткого визначення та запобіжників, створює ризики для санітарно-епідеміологічної безпеки, прав споживачів і відповідності України європейським стандартам у сфері водопостачання.