Чому переписування регламентів ЄС у закони — не найкраще рішення

Замість того, аби переписувати до законів України положення регламентів ЄС, варто розпочати пошук механізмів врахування останніх як елементів національного права. З набуттям членства України у ЄС всі ці документи автоматично стануть частиною законодавства, тож важливо вчитися працювати з ними вже зараз.

Таку думку висловив Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права у звʼязку із проектом Закону № 13204-1 «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Необхідність прийняття цього документу його автори обгрунтували потребою гармонізації національного законодавства з новим органічним законодавством Європейського Союзу, а також зобов’язаннями України в межах Угоди про асоціацію з ЄС.

Цікаво, що діючий закон ухвалювався у рік набуття чинності відповідним Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848. Закон, звісно, не враховує останніх змін до Регламенту. Проте, відзначають у НААУ, їх не врахували і у запропонованому проекті.

Тож чи доцільно витрачати ресурси на переписування положень регламентів ЄС у законодавчі акти України, - ставлять запитання адвокати. Бізнес, який є експортно орієнтований для роботи у ЄС, змушений користуватися чинними там регламентами, а не законами України, які не повною мірою імплементуються у нормативних актах України.

Тим більше, що імплементувати положення регламентів складно. Це документи прямої дії, а за змістом вони є комплексними - поєднують нормативні положення про права та обов’язки (в Україні це рівень законів) з чіткими інструкціями до виконання (підзаконні акти).

Відтак, убачається за доцільне прийняти закон, який би дозволив визнавати регламенти частиною національного законодавства. Це буде більш ефективним для формування належної практики застосування, - переконані адвокати, - адже дозволить працювати з оригінальними нормами регламентів, а не їх тлумаченням.

Щодо суті пропонованих у проекті змін, то вони, з одного боку, носять скоріше технічний характер, який може виправити сама практика застосування закону. З іншого, проект жодним чином не враховує деяких важливих змін, про які зазначаєтся у пояснювальній записці.

З повним тестом зауважень і пропозицій до проекту Закону № 13204-1 можна ознайомитися за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.