"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Між виконанням рішення і збереженням арешту на майно існує правова колізія – думка

Після фактичного виконання рішення (наприклад, виплати компенсації), арешт на майно залишається чинним. Бо суди не ухвалюють окремого рішення про скасування заходів забезпечення. Це створює штучну правову невизначеність, яка обмежує права власності.
На це звернув увагу член Ради Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини Дмитро Бузанов під час виступу на VI Всеукраїнському круглому столі «Застосування законодавства під час дії воєнного стану в Україні», що проходив 30 червня.
Як приклад він навів типову справу про поділ майна подружжя, де суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову та наклав арешт на майно. Після повного задоволення позову в апеляції й видачі виконавчого листа, позивач звернувся до приватного виконавця. Боржник, розуміючи наслідки реалізації майна, добровільно сплатив компенсацію, і арешт у межах виконавчого провадження було скасовано. Але арешт, накладений судом як захід забезпечення позову, залишився чинним, бо для його зняття потрібно окреме судове рішення.
Ані суд першої, ані апеляційної інстанції не скористались можливістю вирішити питання про скасування заходів забезпечення після ухвалення рішення по суті. У результаті боржник був змушений окремо звертатися до суду з відповідним клопотанням. Але, попри п’ятиденний строк розгляду таких заяв, визначений Цивільним процесуальним кодексом, справа слухалася три місяці — з численними відкладеннями, ініційованими стягувачем, і без обґрунтованих причин із боку суду.
Крім того, ухвала про скасування заходів забезпечення може бути оскаржена в апеляції. Наприклад, за практикою Київського апеляційного суду це триває до року. Таким чином, навіть після виконання рішення боржник ще довго не може користуватися майном, яке формально залишається під арештом. Це, на думку спікера, порушує баланс інтересів сторін і принципи справедливого судового захисту.
Доповідач також звернув увагу, що згідно з ч. 4 ст. 59 Закону «Про виконавче провадження» арешт, накладений як захід забезпечення позову, може бути знятий виконавцем лише на підставі окремого судового рішення. Тобто навіть якщо судове рішення виконано у повному обсязі, виконавець не має повноважень скасувати арешт, накладений ухвалою суду. Це створює колізію, ускладнює виконання рішень і порушує права добросовісного боржника.
З огляду на це, Д.Бузанов запропонував внести зміни до ЦПК та Закону «Про виконавче провадження»:
- автоматичне припинення заходів забезпечення позову після повного виконання судового рішення, якщо судом не встановлено інше (доповнити ч. 7 ст. 158 ЦПК);
- встановлення скороченого строку для розгляду апеляційних скарг на ухвали про скасування заходів забезпечення позову — не більше 30 днів (змінити ст. 356 ЦПК);
- надання виконавцям права знімати арешт у разі документального підтвердження повного виконання рішення (доповнення новим пунктом ч. 4 ст. 59 Закону «Про виконавче провадження»).
За оцінкою спікера, реалізація цих змін дозволить скоротити строк звільнення майна з-під арешту з 6–18 місяців до 5–10 днів, зменшити навантаження на судову систему й усунути корупційні ризики, пов’язані з навмисним затягуванням розгляду справ.
Окремо він наголосив: в умовах воєнного стану обмеження права власності навіть після виконання рішення має серйозні економічні наслідки. Майно, що залишається під арештом, не може використовуватися для господарської діяльності чи побутових потреб. А громадяни, які втратили частину доходів через війну, потребують оперативного відновлення своїх майнових прав.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Навчання
Від «синдрому самозванця» до самоцінності: поради психолога…
Адвокати часто працюють на межі можливостей, проте не завжди відчувають задоволення від зробленого. Інформаційне перевантаження, постійне порівняння себе з іншими у соцмережах та «синдром самозванця» знецінюють навіть очевидні досягнення.

Дискусія
Виборчі фінанси після війни: контроль і безпека на круглому столі…
Фінансування виборчих кампаній в Україні набуває особливого значення у період відновлення після війни. Прозорість і підзвітність виборчих витрат мають стати запорукою чесних і демократичних виборів, попри безпекові та економічні виклики.

Дискусія
Без захисту адвокатів в Україні не буде справедливого судочинства…
Ототожнення адвоката з клієнтом руйнує фундамент правосуддя, оскільки позбавляє людину можливості реалізації права на захист, змушує адвокатів уникати участі в резонансних справах і зрештою робить мертвими процесуальні гарантії. А без цього неможливе справедливе судочинство.

Гарантії діяльності
Процес підписання Конвенції про захист професії адвоката зрушив з…
Підписання Україною Конвенції про захист професії адвоката, що була ухвалена Радою Європи 12 березня 2025 року, затримується через відсутність офіційного перекладу. Але міністр юстиції обіцяє передати документ до МЗС для його подальшого затвердження.

Видання
Сімейне право у фокусі: дайджест за ІІ квартал 2025 року
Комітет НААУ з питань сімейного права оприлюднив бюлетень за квітень–червень 2025 року. У ньому систематизовано основні зміни законодавства, названо проекти нормативних актів, докладно проаналізовано актуальну судову практику національних судів і ЄСПЛ.

Гарантії діяльності
Зростає кількість випадків ототожнення адвокатів із клієнтами –…
Адвокатів дедалі частіше намагаються зробити заручниками політичних процесів, ототожнюючи їх із підзахисними. Такі дії підривають незалежність професії, створюють атмосферу залякування, внаслідок чого громадяни України позбавляються права на захист.

Cудова практика
Межі партійної дисципліни дослідив ЄСПЛ (аналіз рішення)
Мандат народного депутата України належить народу, а не партії, і остання не може свавільно «анулювати» волевиявлення виборців. Імперативний мандат суперечить європейським демократичним цінностям та стандартам.

Гарантії діяльності
Мобілізація адвоката для перешкоджання діяльності є злочином –…
Національна асоціація адвокатів України звернулася до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення злочинів у зв’язку з подіями навколо мобілізації адвоката. Його затримали під час виконання професійних обов’язків, утримували без пояснень, побили й відправили до військової частини, попри чинну відстрочку від служби.