Одноособово чи колегіально? Критерії визначення складу суду мають бути в законі

Коли правила роботи суду залежать не від закону, а від розсуду людини, це створює простір для правової невизначеності. Межі судової дискреції знову опинилися у фокусі уваги після появи законодавчої ініціативи, що змінює підходи у діяльності суддів Вищого антикорупційного суду.

У Комітеті НААУ з питань антикорупційної політики та комплаєнсу проаналізували проект Закону №14033 від 11.09.2025 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом».

Сьогодні відповідно до абз. 2 ст. 1 ст. 34 ЦПК справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються колегіально Вищим антикорупційним судом у складі трьох суддів. Проектом пропонується змінити цю норму передбачивши, що такі справи залежно від складності розглядаються суддею ВАКС одноособово або колегіально у складі трьох суддів.

У НААУ застерегли, що така конструкція фактично віддає вирішення питання про склад суду на відкуп суб’єктивному розсуду конкретного судді. Бо проект не визначає жодних критеріїв розмежування справ за їх складністю. Також не передбачено процесуальних механізмів, які б визначали, хто саме, на якому етапі провадження та за якими ознаками має вирішувати, чи розглядатиметься справа одноособово чи колегіально.

Водночас, відсутність чітких законодавчих орієнтирів у таких питаннях може посилити тенденцію до розширення судової дискреції, що вже спостерігається у практиці ВАКС і має негативні наслідки у вигляді розбалансування судової практики та порушення прав людини. Серед прикладів називається виняток, що перетворився на правило призначення застав вище верхньої межі, визначеної статтею 182 КПК, а також «різнобій» у підходах до винесення рішень щодо санкціонування оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих дій.

Саме тому адвокати пропонують доопрацювати законопроект, передбачивши у ньому:

• чіткі критерії розмежування справ за їхньою складністю;
• конкретний розподіл справ залежно від ступеня складності — які з них підсудні колегії суддів, а які можуть розглядатися одноособово;
• визначення стадії судового провадження, на якій вирішується питання про складність справи, та алгоритму дій судді у разі виявлення таких обставин.

Ці зауваження і пропозиції НААУ до проекту Закону №14033 направлені Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.