Захист інтересів дитини у сімейних спорах: поради адвокатів і практика ВС

Як визначити і довести найкращі інтереси дитини у сімейному спорі — питання, яке щоразу стає випробуванням для суду, адвоката і батьків. І тут закон, практика Верховного Суду та професійна етика адвоката мають працювати разом.

У Національній асоціації адвокатів України відбувся вебінар «Забезпечення найкращих інтересів дитини при вирішенні сімейного спору: коло впливу адвоката». Ініціатором заходу виступив Комітет НААУ з питань сімейного права.

Етичний аспект професійної правничої допомоги у справах щодо права дитини на сім’ю розглянула заступниця голови комітету Світлана Савицька. Адвокатка наголосила, що у справах, які стосуються дітей, закон та етика адвоката нерозривно повʼязані «Закон — це рамка, яка вказує, що можна, а що ні, етика — це те, що перетворює букву закону на право як справедливість, - пояснила вона. Адже адвокат не просто вирішує юридичну справу, він будує майбутнє дитини.

Аби зрозуміти, чи є рішення, прийняте стосовно дитини, правильним та екологічним, С.Савицька радить надати відповіді на такі запитання: які наслідки матиме це рішення для дитини через рік, п’ять чи десять років; чи воно важливе для дитини або зручне для дорослих; чи узгоджується воно із загальнолюдськими цінностями або приймається лише заради амбіцій); чи можна ним пишатися і відстояти його у відкритій дискусії.

Адвокатка підкреслила: зовні можна обґрунтувати будь-яке рішення як таке, що відповідає інтересам дитини, але адвокат завжди знає, чи є воно справедливим і виправданим саме для дитини.

З темою «Найкращі інтереси дитини: коло впливу адвоката. Актуальні висновки Верховного Суду на захисті інтересів дітей: відповідь на виклики сьогодення» виступив заступник голови комітету Юрій Бабенко. Адвокат розповів, як діяти суду у справі, коли висновок органу опіки є обов’язковим, однак отримати його неможливо, чи може суд продовжувати судовий розгляд у справі, яка підлягає зупиненню, якщо таке зупинення шкодить інтересам дитини, та чи має перспективи судова практика про встановлення над дитиною спільної батьківської опіки.

Правові стандарти доказування у сімейних спорах щодо дітей окреслила голова комітету Лариса Гретченко. Вона наголосила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин і покладає тягар доказування на сторони. Водночас суд не зобов’язаний вважати обставину доведеною лише на підставі тверджень сторони — кожну обставину слід довести з урахуванням стандарту більшої переконливості. Цю позицію було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 129/1033/13 (п. 81 постанови від 18.03.2020).

В окремій частині виступу наведено приклади, як внутрішнє переконання судді формується на основі всіх обставин у сукупності та не допускає формалізму щодо долі дитини. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей — це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Дитина, батьки якої не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. Цю позицію висловив Касаційний цивільний суд ВС у справі № 127/20368/21 (постанова від 14.12.2023).

Практичні рекомендації, як діяти під час оцінювання та визначення найкращих інтересів дитини, надала експертка з питань представництва інтересів дітей Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх Людмила Гриценко.

На прикладі справи про усиновлення і подальше позбавлення батьківських прав вона продемонструвала розвиток взаємовідносин батьків — усиновлювачів і дитини, залученість органу опіки та піклування, психолога на всіх етапах провадження. Експертка звернула увагу на потребу збалансування інтересів дитини та інтересів батьків, пріоритезації перших і похідний характер других.

Аналізуючи адміністративну та судову процедури, Л.Гриценко представила  напрацьовані спільно з психологинею та судовою експерткою Анною Козловою,  поради щодо покрокового аналізу та питань, які допоміжні в розпізнаванні й оцінюванні найкращих інтересів дитини: від виникнення у подружжя бажання усиновити дитину до прийняття рішення про скасування усиновлення.

Наголошуючи на важливості розуміння мети усиновлення дитини, доповідачка  окреслила тематичні запитання, спрямовані на дослідження мотивації батьків-усиновлювачів, їхніх очікувань від процесу усиновлення та щодо самої дитини.

За словами Л.Гриценко, важливим є з'ясування адвокатом обставин, як проходив процес адаптації дитини та батьків (родини), виявлення наявності чи відсутності підтримуючих ресурсів, залученість служби у справах дітей, органу опіки та піклування, інших задіяних суб'єктів до надання допомоги в проходженні адаптації,  адекватної підтримки та вирішення проблем, які виникають у вихованні дитини.

Також слід оцінити наслідки для усиновленої дитини та сім'ї, виявити ризики створення небезпечних умов, якщо дитина залишиться в цій родині. На завершення доповіді експертка продемонструвала елементи, які підлягають врахуванню при визначенні найкращих інтересів дитини, побудувала їх ієрархію за обґрунтуванням першочерговості та взаємозв'язку.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.