Рівненським адвокатам дали поради на випадок обшуків

Обшук у адвоката є однією з найбільш чутливих слідчих дій, адже пов’язаний із ризиком порушення професійних прав. Алгоритм дій, зразки необхідних документів, рекомендації щодо фіксації порушень та їх оскарження — з цими практичними інструментами ознайомили адвокатів Рівненщини під час тематичного воркшопу.

Захід організували та провели регіональні представники Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen Юрій Бондар та Алла Філатова. Спікерами виступили представник Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Богдан Кушнір та його колега з Київської області Каміла Ігнатьєва.

Учасникам нагадали, що обшук у адвоката має відбуватися за спеціальною процедурою. Процесуальні гарантії його проведення визначені як у Кримінальному процесуальному кодексі, так і в Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Звернення до суду з клопотанням про дозвіл на таку слідчу дію можуть подавати лише генеральний прокурор, його заступники, прокурори областей, міста Києва, Автономної Республіки Крим та Севастополя. Це підкреслює особливий процесуальний статус адвоката як спеціального суб’єкта кримінального процесу.

Окрім наявності ухвали слідчого судді, обов’язковою умовою є присутність представників ради адвокатів регіону або Комітету із захисту прав адвокатів. Без їхньої участі проведення обшуку не допускається. Ця гарантія покликана захистити адвокатську таємницю й запобігти порушенням, адже будь-які відомості, що стосуються клієнта, перебувають під особливим режимом охорони. Тому необхідно завжди наполягати на залученні представників органу адвокатського самоврядування, та про всі випадки порушення прав повідомляти раду адвокатів регіону.

Учасники воркшопу дійшли спільного висновку щодо необхідності оформлення матеріалів адвокатів саме у вигляді адвокатського досьє. На справах клієнтів, а також на речах і документах, що використовуються у професійній діяльності, рекомендовано робити відповідні позначки: «Адвокатська таємниця», «Містить інформацію, що становить адвокатську таємницю», «Недоторканність володіння адвоката, охороняється законом» (відповідні макети наклейок, розроблені НААУ, можна завантажити за посиланням).

Під час обшуку адвокатам радять насамперед перевіряти, хто саме звертався до суду з клопотанням. Важливо уважно ознайомитися з резолютивною частиною ухвали слідчого судді — вона повинна містити точну адресу проведення обшуку, а також вичерпний перелік речей і документів, дозволених до огляду чи вилучення. За відсутності цих відомостей необхідно заявляти заперечення. Також адвокат повинен наполягати на здійсненні відеофіксації, контролювати, щоб усі учасники обшуку були зазначені в протоколі, а вилучені речі були ідентифіковані максимально точно. Усі порушення з боку слідчого чи прокурора слід фіксувати письмово у протоколі.

Під час заходу доповідачі навели приклади судових рішень у справах щодо проведення обшуків, у яких фіксувалися типові порушення процесуальних норм.

Зокрема, розглянули показовий кейс, який підтверджує важливість письмового фіксування всіх зауважень або заперечень до протоколу обшуку. Суд апеляційної інстанції оцінив ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук транспортного засобу та службового кабінету, дійшовши висновку, що вони суперечать вимогам КПК. Сторона обвинувачення вважала, що суд вийшов за межі своїх повноважень.

Верховний Суд нагадав (постанова ККС від 21.02.2023 у справі № 683/1507/16-к), що згідно з ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, а заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження. У цьому випадку сторона захисту таких заперечень не подала, тож суди були позбавлені можливості ставити під сумнів ухвали слідчого судді, якими узаконено проведення обшуків (постанова ККС ВС від 21.02.2023 у справі № 683/1507/16-к).

Ще одна справа стосувалася залучення понятих. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали протокол обшуку недопустимим доказом, оскільки понятих не було залучено до початку проведення цієї слідчої дії. Згідно зі ст. 87 КПК, недотримання встановленого законом порядку проведення процесуальних дій є істотним порушенням, що тягне за собою визнання доказів недопустимими.

Свідки зазначили, що були запрошені як поняті вже після початку обшуку, а відеозапис із камер спостереження це підтвердив. За таких обставин ВС дійшов висновку (постанова ККС від 12.10.2023 у справі №761/44670/16-к), що обвинувачений був позбавлений можливості контролювати дії правоохоронців, а отже, протокол обшуку і здобуті на його підставі докази визнано недопустимими.

Також обговорили кейс, який стосувався наслідків відсутності чіткого зазначення у протоколі обшуку вилучених речей і документів. Суд першої інстанції встановив, що в протоколі не було вказано марку, модель, серійні номери та характерні ознаки вилучених предметів через що цей документ визнано недопустимим доказом. Верховний Суд підтвердив (постанова ККС від 24.09.2020 у справі №306/2629/17), що протокол обшуку, у якому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей, не може вважатися належним доказом, оскільки не дає можливості встановити, що саме було вилучено під час слідчої дії.

Обговорені приклади судової практики та алгоритми дій дозволили учасникам глибше зрозуміти, як на практиці реалізуються процесуальні гарантії адвоката під час обшуку. Такі знання допомагають не лише ефективно захищати власні права, а й запобігати визнанню доказів, отриманих із порушенням закону. Воркшоп став прикладом того, як поєднання правового аналізу й практичних рекомендацій зміцнює професійну спроможність адвокатів діяти впевнено навіть у ситуаціях процесуального тиску.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.