Незалежність адвокатури і підзвітність експертизи: моделі різні, відповідальність – спільна

В Україні співіснують дві різні моделі професійної організації: адвокатура зі сформованим самоврядуванням і судово-експертна діяльність, яка залишається підконтрольною державі. Як збалансувати підходи, забезпечити відкритість експертних висновків і налагодити ефективну взаємодію між фахівцями?

Про це говорили під час круглого столу «Стандарти професійної поведінки адвокатів та судових експертів: проблемні питання та шляхи їх вирішення», який організували і провели Міністерство юстиції, Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» та Національна асоціація адвокатів України.

На принциповій відмінності між організацією адвокатури та судової експертизи в Україні наголосила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова. Адвокатура діє за моделлю професійного самоврядування, що передбачає повну інституційну автономію: доступ до професії, дисциплінарні процедури та правила етики визначаються виключно органами, сформованими самими адвокатами. Такий підхід відповідає європейським конституційним стандартам, схваленим Венеціанською комісією, і є міжнародним зобов’язанням України перед Радою Європи, закріпленим ще у Висновку ПАРЄ № 190 від 1995 року.

І додатковим підтвердженням цього стала Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката, прийнята у березні цього року, що встановлює п’ять ключових зобов’язань держави: гарантії незалежності, забезпечення безпеки адвокатів, повагу до самоврядування, захист від зловживань дисциплінарною відповідальністю як інструментом тиску та інституційне визнання адвокатури як ключової інституції демократії. І чинний український Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повністю відповідає цим вимогам, що свідчить про те, що Україна обрала правильний шлях ще у 2012 році.

На противагу цьому, судова експертиза в Україні функціонує за централізованою відомчою моделлю, що поєднує державний контроль з відомчою розпорошеністю. Централізація проявляється через підпорядкування експертів Міністерству юстиції, яке здійснює атестацію через ЦЕКК та контролює дисциплінарні процедури. Водночас відомчість виражається у функціонуванні  експертних установ у семи різних міністерств та відомств з понад 40 юридичними  особами, кожна з яких має власні методики та стандарти. Така модель створює системний конфлікт: централізований державний контроль поєднується з фрагментованим виконанням, що призводить до відсутності інституційної незалежності, можливості отримання суперечливих висновків з одного питання та підпорядкування експертів тим самим органам, рішення яких вони мають оцінювати. Результатом стає система, де експерти залежать від виконавчої влади у всіх аспектах професійної діяльності, що суперечить принципам незалежності та об'єктивності судової експертизи.

Така модель, на думку Л.Ізовітової, не забезпечує інституційної незалежності і створює ризики конфлікту інтересів. І це підтверджується практикою Європейського суду з прав людини: в його рішеннях визнається, що підпорядкування експертів органам розслідування порушує принцип справедливого судочинства і рівності сторін.

Очільниця НААУ відзначила, що через складність експертних методик, які для більшості учасників процесу залишаються закритими «чорними ящиками», адвокати мають бути особливо зацікавлені у прозорості та співпраці з експертами. Відкритість підходів до досліджень, можливість альтернативної експертизи та конструктивний професійний діалог мають гарантувати сторонам справи ефективну реалізацію права на захист, особливо з огляду на дискреційні повноваження суду призначати чи відмовляти у повторних експертизах.

Л.Ізовітова підкреслила, що незалежність адвокатури і розвиток партнерської взаємодії з експертами — це не корпоративна вигода, а фундаментальна передумова справедливого судочинства і дотримання міжнародних стандартів.

Директор ННЦ ІСЕ Сергій Тюлєнєв зосередив увагу на практичних інструментах, які мають сприяти кращій взаємодії між експертами й адвокатами. Він повідомив, що спільно з НААУ до кінця року планується реалізація низки кроків, серед яких ключовим є запуск «гарячої лінії» судово-експертної підтримки.

Цей пілотний проєкт уже працює на базі інституту й дозволяє звертатися з усними запитаннями щодо вибору виду експертизи, правильного формулювання питань та переліку необхідних документів для замовлення експертного дослідження. Такий сервіс має спростити підготовку процесуальних документів та знизити ризик помилок при призначенні експертиз.

Другий напрям, про який він нагадав, стосується обговорення проблем нормативно-правового регулювання експертної та адвокатської діяльності. Зокрема, увагу планують приділити темам дисциплінарної відповідальності, розмежуванню повноважень та підвищенню професійної майстерності експертів. Ці питання розглядаються і в контексті реформ, пов’язаних з інтеграцією України до Європейського Союзу.

Колегу підтримала директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції та голова Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Наталія Ткаченко. Вона наголосила, що відкритий діалог між адвокатами й експертами сьогодні потрібен більше, ніж будь-коли. На думку представника регулятора, сучасне нормативно-правове забезпечення експертної діяльності потребує оновлення: частину важливих ініціатив було призупинено з початком повномасштабної війни, і тепер їх слід актуалізувати.

Окремо вона звернула увагу на законопроект № 6284 від 05.11.2021 «Про судово-експертну діяльність», який містить важливі новели для галузі. Проте, за її словами, час вимагає ще більш рішучих змін, і положення законопроєкту вже потребують доопрацювання відповідно до поточних викликів. Н.Ткаченко підкреслила, що Міністерство юстиції зацікавлене у розвитку експертизи як інструмента не лише для правоохоронних органів, але й для сторони захисту та суду. Відтак конструктивні пропозиції професійної спільноти мають стати основою для подальших кроків у вдосконаленні правового регулювання.

Без професійного експертного висновку часто неможливо дійти об’єктивних висновків у цивільних, кримінальних та адміністративних спорах. Таким чином значення якісної експертизи підкреслив член Комітету ВР з питань правової політики Володимир Ватрас.

Говорячи про стан адвокатури, він відзначив, що чинний закон ефективно захищає професійні права адвокатів і передбачає дієвий механізм притягнення до дисциплінарної відповідальності, який повністю знаходиться в руках самої адвокатської спільноти. Така модель, за його словами, — суттєвий крок уперед порівняно з попередньою практикою, коли до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій входили представники органів державної влади та прокуратури. Народний обранець висловив переконання, що аналогічний підхід варто запровадити й для судових експертів — щоб дисциплінарні питання вирішувались органом, сформованим виключно з представників експертної спільноти. В.Ватрас наголосив, що як представник профільного комітету Верховної Ради чекає на пропозиції від учасників круглого столу для подальшої роботи над законодавчим врегулюванням цього питання.

Під час заходу його учасникам презентувати пілотний проєкт ННЦ ІСЕ гарячої лінії судово-експертної підтримки, після чого відбулося обговорення за тематичними напрямами у форматі запитань і відповідей. Жваву дискусію започаткував член Комітету з питань захисту прав людини Ігор Фомін стосовно формату і статусу попередніх консультацій адвокатів з експертами (зокрема у контексті забезпечення принципу змагальності та дотримання адвокатської таємниці), а також значення висновку спеціаліста в аспекті доказування у кримінальних провадженнях.

Обговорення під час круглого столу підтвердило: незалежність адвокатури та належна організація судово-експертної діяльності є взаємопов’язаними елементами ефективного правосуддя. Якщо адвокатська спільнота вже має чітко вибудувану модель професійного самоврядування, визнану на європейському рівні, то експертна сфера досі потребує оновлення правил і інституційного посилення.

«Цей круглий стіл ми провели для того, щоб адвокати та судові експерти могли відкрито обговорити проблемні моменти у взаємодії й спільно напрацювати підходи до їх вирішення, - прокоментувала захід голова Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності Віоллета Федчишина, яка ініціювала фахове обговорення. -  Наша мета — сприяти формуванню зрозумілих та ефективних стандартів співпраці, які допоможуть забезпечити якісне експертне забезпечення і водночас гарантувати дотримання прав сторін у судовому процесі. Ми плануємо продовжувати такі зустрічі й надалі, залучаючи до діалогу адвокатів, експертів і представників правоохоронних та судових органів».

Запровадження нових сервісів підтримки адвокатів, розвиток відкритого діалогу між експертами й правниками, вдосконалення дисциплінарних процедур і приведення законодавства у відповідність до сучасних викликів — усе це має стати спільною відповідальністю професійних спільнот і держави.

Кінцевою метою таких змін залишається одне: забезпечити справедливий розгляд справ, рівність сторін і зміцнити довіру суспільства до правової системи.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.