Замість стимулювання – забудова берегів? НААУ попереджає про загрози

Проект Закону № 12384 від 08.01.2025 «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства», який Верховна Рада ухвалила за основу, може відкрити шлях для використання прибережних захисних смуг у спосіб, що суперечить їхній природоохоронній функції.

На це звернули увагу у Комітеті НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права, проаналізувавши запропоновані законодавчі зміни.

Адвокати послалися на Державну програму з реалізації імпортозаміщення рибопродукції до 2030 року, яка з урахуванням повноважень Верховної Ради, визначених у п.6 ч. 1 ст. 85 Конституції, передбачає розвиток рибного господарства на основі інновацій та екологічної стійкості. Водночас зміни, запропоновані у законопроєкті, можуть поставити під сумнів досягнення цілей цієї програми.

З огляду на вимоги до сталого розвитку виглядають дещо недоречними пропоновані зміни щодо забудови берегів річок. Внесення змін до Водного та Земельного кодексів однозначно вказує на потребу використання територій землі, які входять у прибережну захисну смугу, яка виконує природоохоронну функцію та не підлягає використанню іншому, ніж для потреб відвернення шкідливої дії вод чи гарантування безперервності енергетичних ресурсів чи труботранспорту. Зокрема, це гідротехнічні, гідрометричні, лінійні споруди. А проект Закону не містить змін щодо запровадження додаткових фінансових механізмів, які б стимулювали економічний розвиток рибного господарства України.

Також унесення змін до ст. 123 Земельного кодексу у НААУ назвали грубим втручанням у повноваження органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками. На думку адвокатів воно ставить під сумнів принцип верховенства права, узгодження всіх гілок влади та гарантування безпеки. Адже земельна ділянка для потреб підприємства з переробки риби і риб’ячого жиру на етапі розроблення містобудівної документації (який передує етапу формування такої ділянки) буде проходити стратегічну екологічну оцінку, оскільки оцінка впливу на довкілля надалі вимагається для такої діяльності. Як наслідок, на етапі стратегічної екологічної оцінки будуть виявлені ризики залучення прибережно захисних зон до такої діяльності через високі безпекові ризики. І в результаті така діяльність буде пропонуватися на територіях, які не входять у прибрежно захисну смугу.

У підсумку в НААУ наголошують: законопроєкт №12384 не лише не створює реальних фінансових інструментів стимулювання, а й потенційно руйнує правові й екологічні засади управління водними ресурсами. Відтак документ має бути знятий з розгляду як такий, що не може бути виправлений через невідповідність його положень Конституції України.

Повністю зауваження профільного комітету НААУ до проекту закону можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.