Адвокати вимагають ширших гарантій при виплаті заборгованості із зарплати

У ВР готують до другого читання проект Закону №9510 від 19.07.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця».

До діяльності робочої групи при профільному парламентському Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів долучилися голова Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права Вікторія Поліщук та член цього комітету Ганна Лисенко. В ході першого засідання, яке відбулося 27 травня, вони представили зауваження і пропозиції від адвокатури.

Нагадаємо, проект закону спрямований на посилення захисту трудових прав працівників, зокрема у випадках затримки заробітної плати або неплатоспроможності роботодавця. Документ передбачає внесення змін до низки законодавчих актів, серед яких Кодекс законів про працю, Цивільний процесуальний кодекс, Кодекс України з процедур банкрутства та Закон «Про оплату праці».

Зокрема, пропонується зобов’язати роботодавця у разі затримки виплати заробітної плати на строк понад 15 календарних днів виплачувати працівникові пеню — у розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором. Крім того, роботодавець має погасити всю суму заборгованості та компенсувати втрату частини доходів. У таких випадках працівникові надається право тимчасово припинити виконання трудових обов’язків.

Також передбачається розширення можливості судового захисту: до переліку підстав для видачі судового наказу додається випадок, коли заявлено вимогу не лише про стягнення заборгованої заробітної плати, а й пов’язаних із нею компенсацій та пені.

Однією з ключових ініціатив є створення гарантійної установи, яка забезпечуватиме виплати працівникам у разі банкрутства роботодавця. У такому випадку працівнику передбачено компенсацію у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, обчислених за останні дванадцять місяців до моменту порушення справи про банкрутство або припинення трудового договору. А період, за який здійснено компенсацію, пропонується зараховувати до страхового стажу, з відповідною сплатою єдиного соціального внеску, що дасть змогу враховувати його при нарахуванні пенсій та соціальних виплат.

У НААУ звернули увагу на обмеження щодо застосування майбутнього закону. Так, законодавча ініціатива передбачає виплату компенсації працівникам лише за боргами, заявленими в господарському процесі щодо роботодавця, день відкриття провадження у справі про банкрутство якого настав не раніше дня набрання чинності запропонованим законом. 

Водночас, згідно зі статтею 2 Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС № 2008/94/EC від 22.10.2008 держави-члени не можуть виключати зі сфери дії цієї Директиви:

• працівників з неповним робочим днем у значенні Директиви 97/81/ЄС;
• працівників зі строковим трудовим договором у значенні Директиви 1999/70/ЄС;
• працівників з тимчасовими трудовими відносинами в розумінні статті 1(2) Директиви 91/383/ЄЕС.

Також держави-члени не можуть встановлювати мінімальну тривалість трудового договору або трудових відносин для того, щоб працівники мали право на вимоги відповідно до цієї Директиви.

При цьому Директива не перешкоджає державам-членам поширювати захист працівників на інші ситуації неплатоспроможності, наприклад, коли виплати де-факто припинені на постійній основі, як це передбачено національним законодавством.

Відтак, Директива передбачає широке охоплення працівників, включно із сезонними, тимчасовими, тими, хто звільнений до початку процедури банкрутства.

Але проект Закону передбачає право лише тих працівників, вимоги яких внесені до реєстру кредиторів. А це може обмежити доступ до компенсацій.

Тож, зробили висновок у НААУ, у цьому випадку доцільно було б розширити перехідні положення: передбачити механізми врегулювання заборгованостей, що виникли до набрання чинності законом, щоб уникнути дискримінації працівників.

Також були висловлені наступні зауваження:

• передбачене обмеження компенсації лише трьома середньомісячними зарплатами не враховує реальні соціальні стандарти проживання;
• проект не враховує ситуації трудової міграції та не захищає працівників у відносинах із іноземними чи агентськими роботодавцями;
• відсутній механізм інформування працівників про їхні права, строки подання вимог і можливість припинення роботи у випадку затримки зарплати.

Повний текст зауважень і пропозицій НААУ до проекту Закону №9510 можна переглянути за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.