Що означає бути «членом сім’ї»: статус дослідила голова комітету НААУ

Іноді від того, чи буде особа, яка має біологічний чи побутовий звʼязок, визнана членом сім’ї, залежить доступ до низки правових механізмів: від спадкування і користування житлом - до одноразових виплат та пенсій.

Сучасні виклики і проблеми, що постають при визначенні статусу члена сім’ї у різних галузях права окреслила голова Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань сімейного права Лариса Гретченко під час Міжпрофесійної онлайн-дискусії «Що таке сім’я?». Захід з нагоди Міжнародного дня сім’ї організувала і провела Асоціація сімейних медіаторів України.

За словами доповідачки, українське законодавство не дає вичерпного переліку того, хто саме вважається членом сім’ї. Закон апелює до критеріїв: спільне проживання, спільний побут і взаємні права та обов’язки. Водночас ці критерії можуть тлумачитися по-різному залежно від галузі права.

Наприклад, для отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг чи статусу члена сім’ї військовослужбовця, недостатньо просто жити під одним дахом. Потрібно довести ведення спільного господарства: спільні витрати, бюджет, купівлю майна, взаємну допомогу. Важливу роль відіграють не лише документи, але й поведінка сторін - участь у ремонтах, домовленості щодо користування житлом, спільне планування витрат.

Особливої уваги Л.Гретченко надала розмежуванню понять «один з подружжя» і «особа, яка проживає однією сім’єю». Хоча в побуті цивільну пару часто сприймають як подружжя, з правової точки зору їхній статус суттєво відрізняється.

Навіть якщо чоловік і жінка живуть разом, виховують спільних дітей, ведуть спільне господарство - без реєстрації шлюбу вони не є «чоловіком» і «дружиною» в сенсі закону. Це має конкретні наслідки. Наприклад, такий партнер не завжди може претендувати на статус члена сім’ї загиблого військовослужбовця. Для цього доведеться спершу встановити факт спільного проживання через суд. І навіть тоді - це не буде тотожним шлюбному статусу.

Окремий блок виступу було присвячено статусу членів сім’ї загиблих військовослужбовців. Тут важливо розуміти: склад членів сім’ї залежить від того, в якому саме законі цей статус визначено.

Так, згідно з останніми змінами до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до цього кола можуть входити не лише вдови/вдівці, але й цивільні партнери - за умови, що факт спільного проживання з загиблим буде підтверджено судовим рішенням.

Натомість у Законі «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» такого підходу немає. Там визнається статус лише «одного з подружжя, який не одружився вдруге». Тобто ідентичні обставини - але різні правові наслідки через інше формулювання норми.

Адвокатка також звернула увагу на приклади з практики щодо статусу повнолітніх дітей, які проживали з батьками. Зокрема, йшлося про справу, де донька загиблого військовослужбовця доводила свій статус члена сім’ї для отримання соціальної допомоги. Суд визнав, що попри створення власної родини після смерті батька, на момент загибелі вона вела з ним спільне господарство й відповідала критеріям членства в сім’ї.

У підсумку виступу Л.Гретченко підкреслила, що плутанина в термінах - «чоловік», «дружина», «один із подружжя», «цивільна дружина» - може дорого коштувати, коли йдеться про житло, пенсію чи соціальні виплати. Адвокатам, які працюють із сімейними справами, важливо не лише орієнтуватися у цих дефініціях, а й чітко пояснювати їх клієнтам, аби уникнути необґрунтованих очікувань або втрати гарантій через відсутність судового рішення чи належного доказу.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.