"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Суд у Чехії: як адвокату підготувати українське рішення до визнання
За даними Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки українці стали найбільшою групою іноземців у цій країні. Це зумовило зростання кількості цивільних, сімейних, трудових і комерційних спорів із «українським елементом».
Порядок визнання рішень українських судів у Чехії дослідила під час вебінару, що відбувся 19 травня, представниця НААУ в цій країні Олена Максименко.
Між Україною та Чеською Республікою діє договір про надання правової допомоги в цивільних справах, ратифікований Законом України № 2927-III. Документ охоплює широкий спектр правовідносин і встановлює взаємне зобов’язання визнавати та виконувати судові рішення у справах майнового й немайнового характеру, а також рішення арбітражних судів.
Спікерка детально пояснила два варіанти, за якими можна ініціювати процес визнання українського рішення в Чехії.
Перший — через Міністерство юстиції України. У такому разі клопотання подається заінтересованою особою, її адвокатом або законним представником. Пакет документів обов’язково має містити копію рішення, підтвердження набуття ним законної сили, доказ повідомлення відповідача про розгляд справи, а також офіційний переклад кожного документа чеською мовою.
Другий шлях — подання безпосередньо до чеського суду у вигляді заяви «návrh na uznání cizího rozhodnutí». Заява має бути детально обґрунтованою, з дотриманням вимог до мови та оформлення. Подати її можна через електронну скриньку (datová schránka), але з обов’язковим подальшим поданням у паперовій формі. Подавачем може бути як заінтересована особа, так і адвокат, включений до реєстру Чеської адвокатської палати.
Особливу увагу О.Максименко звернула на типові підстави для відмови у визнанні:
- не набрання рішенням законної сили;
- відсутність юрисдикції в суду;
- порушення права на захист у відповідача;
- наявність чинного рішення чеського суду з того самого питання;
- факт попереднього визнання рішення в Чехії.
Вона також наголосила на відмінностях, притаманних деяким категоріям рішень. Наприклад, рішення третейських судів подаються напряму до суду іноземної держави. А рішення, які не потребують примусового виконання (наприклад, про розірвання шлюбу), не потребують процедури визнання — достатньо офіційного перекладу. Окремо розглядається й порядок виконання рішень про стягнення аліментів: у цьому випадку застосовуються положення міжнародної Конвенції, ратифікованої Україною 11 січня 2013 року.
О.Максименко дала низку практичних порад для адвокатів, які супроводжують справи з міжнародним елементом. Зокрема, вона рекомендує на етапі підготовки рішення в українському суді враховувати майбутню перспективу його визнання за кордоном. Для цього варто забезпечити належне повідомлення відповідача, ретельно оформити процесуальні документи, завчасно готувати переклад і підтвердження набуття чинності. Також спікерка наголосила на важливості обрання чеського адвоката, внесеного до офіційного реєстру ČAK, у разі подання напряму до чеського суду. Якісний переклад і чітка правова аргументація заяви — ключові фактори, що впливають на швидкість та результативність розгляду справи, - підкреслила спікерка.
Отже, наявність двостороннього договору між Україною та Чехією надає чіткий і передбачуваний механізм для адвокатської роботи. Водночас результат залежить від якості підготовки матеріалів і правильного застосування як українського, так і чеського законодавства. «Рішення, визнане у Чехії, має таку ж юридичну силу, як рішення чеського суду. Тому адвокат у цій процедурі виконує не лише процесуальну, а й стратегічну роль — захищає інтереси клієнта у складному транснаціональному полі правових норм», — підсумувала О.Максименко.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Гарантії адвокатури без інструментів захисту: що пропонують…
Чинний закон містить права й гарантії адвокатської діяльності, проте бракує інструментів для їх захисту. Майбутній закон про адвокатуру має заповнити цю прогалину через зміни до кримінального, адміністративного та процесуального законодавства.
За кордоном
Життя за кордоном не обнуляє зв’язки з Україною: що варто…
Переїзд до іншої держави і навіть тривале проживання за кордоном автоматично не припиняють правових зв’язків особи з Україною. Податкове резидентство, ФОП, іноземні доходи, виконавчі провадження та військовий облік залишаються актуальними й після переїзду.
Навчання
Чим Darknet відрізняється від Dark Web і які ризики несе юристу робота з ним
Слово «даркнет» звучить як вирок: здається, кожен, хто туди зазирнув, уже під підозрою. Та чи справді за кожною «темною» адресою ховається злочин і що в цих страшилках правда, а що — міф?
Гарантії діяльності
Відповідальність за ігнорування адвокатського запиту: чого бракує…
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте на практиці недостатньо встановити факт порушення. Через низку проблем порушники часто залишаються непокараними.
Законодавство
Незалежність НКРЕКП не можна забезпечити поза системою виконавчої…
Хоча посилення незалежності НКРЕКП і відповідає міжнародним зобов’язанням України, обраний спосіб досягнення цієї мети не узгоджується з Конституцією, послаблює гарантії учасників ринку і створює колізію з бюджетним законодавством.
Дискусія
У Клайпеді говорили про взаємодію адвокатів із судовими експертами
Сьогодні сторони кримінального провадження мають нерівні фінансові й організаційні можливості. Обвинувачення має безперешкодний доступ до державних експертних установ, робота яких фінансується з бюджету. Захист самостійно залучає експертів на договірних засадах, що потребує витрат клієнта.
Євроінтеграція
У Представництві України при ЄС відзначили професійний рівень…
Реформа адвокатури — частина виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, за якою оцінюється прогрес України у переговорах про членство в ЄС. Перший секретар Представництва України при Європейському Союзі Станіслав Сокур, який взяв участь у круглому столі НААУ в Брюсселі, відзначив високий професійний рівень опрацювання реформи за участю самої професії та народних депутатів і висловив сподівання, що її результатом стане якісний законодавчий акт, який пришвидшить інтеграційні процеси України.
Законодавство
Винятки для представництва прокурором держави в суді слід узгодити…
Аби положення ст. 23 Закону «Про прокуратуру» повторно не визнавалися неконституційними, пропозиції щодо змін, які містить урядовий законопроєкт, варто уточнити.