"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Суд у Чехії: як адвокату підготувати українське рішення до визнання
За даними Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки українці стали найбільшою групою іноземців у цій країні. Це зумовило зростання кількості цивільних, сімейних, трудових і комерційних спорів із «українським елементом».
Порядок визнання рішень українських судів у Чехії дослідила під час вебінару, що відбувся 19 травня, представниця НААУ в цій країні Олена Максименко.
Між Україною та Чеською Республікою діє договір про надання правової допомоги в цивільних справах, ратифікований Законом України № 2927-III. Документ охоплює широкий спектр правовідносин і встановлює взаємне зобов’язання визнавати та виконувати судові рішення у справах майнового й немайнового характеру, а також рішення арбітражних судів.
Спікерка детально пояснила два варіанти, за якими можна ініціювати процес визнання українського рішення в Чехії.
Перший — через Міністерство юстиції України. У такому разі клопотання подається заінтересованою особою, її адвокатом або законним представником. Пакет документів обов’язково має містити копію рішення, підтвердження набуття ним законної сили, доказ повідомлення відповідача про розгляд справи, а також офіційний переклад кожного документа чеською мовою.
Другий шлях — подання безпосередньо до чеського суду у вигляді заяви «návrh na uznání cizího rozhodnutí». Заява має бути детально обґрунтованою, з дотриманням вимог до мови та оформлення. Подати її можна через електронну скриньку (datová schránka), але з обов’язковим подальшим поданням у паперовій формі. Подавачем може бути як заінтересована особа, так і адвокат, включений до реєстру Чеської адвокатської палати.
Особливу увагу О.Максименко звернула на типові підстави для відмови у визнанні:
- не набрання рішенням законної сили;
- відсутність юрисдикції в суду;
- порушення права на захист у відповідача;
- наявність чинного рішення чеського суду з того самого питання;
- факт попереднього визнання рішення в Чехії.
Вона також наголосила на відмінностях, притаманних деяким категоріям рішень. Наприклад, рішення третейських судів подаються напряму до суду іноземної держави. А рішення, які не потребують примусового виконання (наприклад, про розірвання шлюбу), не потребують процедури визнання — достатньо офіційного перекладу. Окремо розглядається й порядок виконання рішень про стягнення аліментів: у цьому випадку застосовуються положення міжнародної Конвенції, ратифікованої Україною 11 січня 2013 року.
О.Максименко дала низку практичних порад для адвокатів, які супроводжують справи з міжнародним елементом. Зокрема, вона рекомендує на етапі підготовки рішення в українському суді враховувати майбутню перспективу його визнання за кордоном. Для цього варто забезпечити належне повідомлення відповідача, ретельно оформити процесуальні документи, завчасно готувати переклад і підтвердження набуття чинності. Також спікерка наголосила на важливості обрання чеського адвоката, внесеного до офіційного реєстру ČAK, у разі подання напряму до чеського суду. Якісний переклад і чітка правова аргументація заяви — ключові фактори, що впливають на швидкість та результативність розгляду справи, - підкреслила спікерка.
Отже, наявність двостороннього договору між Україною та Чехією надає чіткий і передбачуваний механізм для адвокатської роботи. Водночас результат залежить від якості підготовки матеріалів і правильного застосування як українського, так і чеського законодавства. «Рішення, визнане у Чехії, має таку ж юридичну силу, як рішення чеського суду. Тому адвокат у цій процедурі виконує не лише процесуальну, а й стратегічну роль — захищає інтереси клієнта у складному транснаціональному полі правових норм», — підсумувала О.Максименко.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».