Використовувати практику ЄСПЛ навчали адвокатів на вебінарі

Якщо судові засідання призначаються день в день або на розгляд матеріалів справи адвокату надається кілька годин – чи є це порушенням права на захист з точки зору практики Європейського суду з прав людини? Приклади конкретних кейсів розглянули на вебінарі.

Захід на тему «Інструменти використання практики ЄСПЛ» організував Молодіжний Комітет НААУ — UNBA NextGen. Спікеркою виступила координатор моніторингової місії IAC ISHR в Україні, дипломований спеціаліст з законотворчості, експерт з міжнародного права прав людини Анастасія Алєксєєва за модерації регіонального представника UNBA NextGen у м. Києві Інни Кисличенко.

Так, серед основних порушень прав людини, які найчастіше фігурують у практиці ЄСПЛ, є порушення:

• статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме про неналежні умови тримання під вартою, ненадання медичної допомоги, використання боксів на засіданнях
• статті 5 Конвенції щодо автоматичного продовження тримання під вартою, обґрунтування та зменшення ризиків, ініціювання судом продовження запобіжного заходу
• статті 6 Конвенції в контексті упередженості суду, порушення права на захист, порушення доступу до суду, порушення принципу розумних строків, порушення принципу рівності
• статті 8 Конвенції про конфіденційність спілкування, доступ до особистих даних при проведенні НСРД.

Спікерка навела приклади релевантних рішень ЄСПЛ з правовими позиціями по кожній зі статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо найпоширеніших порушень прав, а також надала рекомендації щодо правильного використання міжнародних стандартів у національній адвокатській практиці.

Зокрема, А. Алєксєєва на прикладі рішення у справі Kikabidze v. Georgia зазначила, що неналежне та невчасне повідомлення про призначення розгляду справи може бути порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Якщо засідання призначаються день в день або якщо вони призначаються кожного дня протягом тривалого часу – це може бути порушенням права на захист. Якщо сторона захисту заявить, що немає достатнього часу на підготовку свого захисту або якщо адвокат не може приїхати та бути присутнім на судовому засіданні через те, що його повідомили про судове засідання надто пізно і він фізично не може бути присутнім або має якусь іншу справу, а в цьому разі доволі часто суди призначають державного захисника – це є порушенням права на захист, якщо ваш клієнт буде проти такого призначення», - підкреслила експерт.

На рівність сторін у судовому процесі звертає увагу й інше рішення ЄСПЛ у справі Coventry v. The United Kingdom, де через порушення прав сторони захисту не виграний судовий спір.

«Суд має забезпечити рівні умови для сторін для реалізації їхніх прав. Сюди, в тому числі, входить можливість конфіденційного спілкування з клієнтом та ознайомлення з матеріалами. Коли на ознайомлення з матеріалами, які становлять 200, 500, 1000 і більше сторінок і вам надається лише декілька годин – це є і як у нас порушенням права на захист в контексті статті 6 Конвенції. А практичне здійснення права на допомогу не повинно залежати від формальних умов. Це, в тому числі, стосується державних адвокатів або адвокатів за призначенням», - наголосила спікерка.

Окрему увагу А. Алєксєєва приділила стандартам об’єктивного спостерігача за ЄСПЛ, а саме стандарту обґрунтованості фактів та стандарту неупередженості суду, а також закликала не боятися використовувати рішення ЄСПЛ в адвокатській практиці.

Під час вебінару була розглянута відносно нова судова практика ЄСПЛ 2023-2025 років. Детальніше з презентацією експерта можна ознайомитися за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.