"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Новий механізм повідомлення орендодавця може паралізувати переважне право
За законом, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Але як такому орендарю підтвердити свій намір?
За вирішення проблеми взялися народні депутати, які внесли до Верховної Ради проект Закону № 13068 від 10.03.2025 «Про внесення змін до статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо визначення способу документального підтвердження виконання орендарем обов'язку з повідомлення орендодавця про намір реалізувати право на укладення договору оренди землі на новий строк»
Вони пропонують запровадити такий механізм: у разі направлення листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк засобами поштового зв’язку підтвердження про виконання орендарем свого обов’язку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк є:
- за умови отримання орендодавцем поштової кореспонденції: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відображенням інформації про особу отримувача;
- за умови неотримання орендодавцем поштової кореспонденції, надісланої за належною адресою орендодавця: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція, саме поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з позначками поштового відділення щодо причин його невручення.
Але замість полегшення реалізації орендарем свого переважного права, воно може бути навпаки ускладнене, переконані у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права, де вивчили проект.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабміну від 05.03.2009 № 270, усі поштові відправлення поділяються на прості та реєстровані. Останні поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать, серед іншого, листи – прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення. Ця послуга полягає в підтвердженні здійснення вмісту вкладення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тож згаданий у законопроекті опис вкладення може пересилатися з реєстрованими поштовими відправленнями (листами) з оголошеною цінністю, а не з рекомендованими відправленнями (листами).
Крім цього, згідно з Правилами, підтвердженням оплати послуг поштового зв’язку є поштові марки, електронні марки, відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами, відбитки про оплату письмової кореспонденції, розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв’язку.
А от згадана в законопроекті «розрахункова квитанція» не тільки не збігається з можливими способами оплати послуг, але й істотно обмежує відправника лише одним способом підтвердження.
Крім цього, повідомлення про вручення поштового відправлення – це повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача. Про якесь окреме «рекомендоване» повідомлення про вручення згадка у Правилах відсутня. Як підсумок, жоден з наведених у законопроекті звітних документів не відповідає тим, які передбачені Правилами.
Все це унеможливить належне направлення орендарем повідомлення про намір реалізації ним переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.
Повний текст зауважень до проекту №13068 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.