Комітети НААУ провели науково-практичний круглий стіл

Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ та Комітет НААУ з питань сімейного права організували та провели 24 жовтня 2025 року науково-практичний круглий стіл на тему «ДРТ: правничі та праволюдинні виклики сьогодення».

Метою заходу було обговорення новельних законопроєктів щодо допоміжних репродуктивних технологій на предмет дотримання цінностей верховенства права, судової практики як національної, так і ЄСПЛ, а також окреслення праволюдинних проблем і гарантій крізь судову оптику.

Круглий стіл був модерований головами комітетів, відповідно, Іриною Сенютою та Ларисою Гретченко.

Тематика виступів була присвячена:

1) найкращим інтересам дитини при застосуванні ДРТ;

2) огляду тематичної судової практики в окресленій царині;

3) законопроєктам у сфері ДРТ: to be or not to be закону;

4) постмортальній репродукції і рекодифікації цивільного законодавства;

5) етико-правовим дилемам у сфері ДРТ;

6) національній законодавчій моделі щодо ДРТ: чи можливий праволюдинний консенсус?

До участі в заході долучились представники медичної і правової доктрини та практики, зокрема Верховного Суду, Нотаріальної палати України, комітетів Національної асоціації адвокатів України, Української асоціації репродуктивної медицини, закладів вищої освіти.

З вітальними словами виступили голови комітетів, наголосивши на актуальності тематики, на складних праволюдинних питаннях порядку денного, а також подякували Силам безпеки та оборони України за захист та побажали усім плідної співпраці та конструктивного діалогу.

Зокрема, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Ірина Сенюта, виступила з презентацію «Судова еквілібристика «соломонового» рішення або як «правильно» успадкувати ембріон», здійснивши аналіз рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 08.09.2025, зазначивши як аксіому, що людські ембріони не можуть бути зведені до «майна», як вказав Європейський суд з прав людини у справі «Парілло проти Італії». Промовиця висвітлила концептуальні моделі правового статусу ембріона, вироблені в світовій практиці, а також зарубіжний досвід вирішення конфліктів щодо ембріонів.

Віцепрезидент Нотаріальної палати України Інна Бернацька, підтримала необхідність високого рівня правового регулювання та захисту у сфері ДРТ з огляду на етичні, моральні та соціальні чинники. Особливу увагу у промові приділено питанням спадкування ембріонів та обговоренню судового рішення про передачу трьох ембріонів батькам померлого сина. Спікером підкреслено, що законодавство та доктрина спадкового права наразі не містять норм, які б гарантували належну правову долю ембріону, враховуючи етичні, моральні та фізичні аспекти. Також спікер відзначила важливість правильного визначення об’єктів цивільних прав, зокрема у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) Цивільного кодексу України.

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду Олена Білоконь, представила огляд тематичної судової практики, яка демонструє поступове утвердження пріоритету найкращих інтересів дитини при вирішенні суперечливих питань у сфері ДРТ. Промовиця підкреслила, що пріоритетним у таких справах залишається захист інтересів дитини: право на встановлення батьківства, соціальний захист та оформлення всіх юридичних фактів походження дитини. Судові рішення демонструють баланс між добровільною згодою батька, правами матері та найкращими інтересами дитини, що слугує орієнтиром для подальшої практики у сфері допоміжних репродуктивних технологій.

Про потребу забезпечити баланс між репродуктивною автономією дорослих і захистом прав дитини, народженої за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, у своїй доповіді відзначила голова комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко. За словами доповідачки, сучасна практика здебільшого зосереджується на правах дорослих на створення сім’ї, батьківство чи материнство, тоді як права дитини залишаються недостатньо інтегрованими у державну політику та законодавство. Такий однобічний підхід призводить до того, що правове регулювання лише «наздоганяє» соціальні зміни замість того, щоб превентивно враховувати можливі ризики для дітей.

Наголошено, що найкращі інтереси дитини мають стати системним орієнтиром для формування державної політики у сфері ДРТ. Заступник голови Комітету НААУ з питань сімейного права Світлана Савицька, звернула увагу на професійну етику та моральні дилеми у сфері правозастосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Підкреслила, що при наданні правничої допомоги у справах, пов’язаних із ДРТ, адвокати мають керуватися Правилами адвокатської етики — системою орієнтирів, що визначають моральні межі поведінки правника. Вирішення таких справ покладає на юриста обов’язок не лише правильно застосовувати норми права, а й поважати цінності суспільства та моральні принципи, що стоять за ними.

Член Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Сергій Антонов, виступив із доповіддю на тему «Відшкодування шкоди у випадках медичних помилок під час застосування допоміжних репродуктивних технологій: правові та етичні аспекти». У доповіді було висвітлено сучасні підходи до класифікації помилок у сфері ДРТ, види та розміри шкоди, а також особливості судової практики в Україні та за кордоном. Окрему увагу приділено ролі біоетичних принципів у забезпеченні належної якості медичних послуг і захисті прав потенційних (генетичних) батьків. На основі аналізу справ і судових рішень сформульовано рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства та практики відшкодування шкоди у сфері ДРТ.

Доцентка кафедри цивільного права НнІП КНУ імені Тараса Шевченка, членкиня Центру сімейного права ВША Катерина Москаленко, виступила із доповіддю на тему: «Договір сурогатного материнства в нових законопроєктах про застосування ДРТ: pro et contra». Під час доповіді спікерка проаналізувала норми, присвячені правовому регулювання договору сурогатного материнства, у проєкті Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» № 13683 та проєкті Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» №  13683-1. Спікерка, зокрема, запропонувала при формулюванні норм спеціального закону, присвяченого допоміжним репродуктивним технологіям, враховувати рекомендації Європейського товариства репродукції людини та ембріології (European society of human reproduction and embryology), насамперед етичні рекомендації щодо сурогатного материнства, підготовлені у 2025 році.

З доповідями також виступили члени Ради Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Роман Майданик, Ольга Данченко та президент Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.