Надсилання заяви на електронну пошту суду не є належною формою звернення, - ВС

Із запровадженням обов’язкових для адвокатів електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі існує дві форми подання процесуальних документів. Верховний Суд нагадав, що не кожен цифровий підпис і не кожне електронне звернення є належними.

Адвокатка, як представниця позивачки у цивільній справі № 944/6062/23, подала до суду заяву про забезпечення позову. Ця заява, яка була підписана ЕЦП та направлена електронною поштою, суд першої інстанції повернув без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що заява не містила відомостей про наявність або відсутність у адвоката електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Відповідно до ст. 14 ЦПК  адвокати повинні мати такі кабінети. Вони можуть учиняти процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Але апеляційний суд указав на помилковість мотивування, адже адвокатка у заяві вказала про наявність електронного кабінету.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду (постанова від 12.02.2025) нагадав, що обовʼязкову реєстрацію та використання електронних кабінетів представниками правничих професій було запроваджено у жовтні 2023 року Законом № 3200-IX. І ст. 14 ЦПК передбачено, що у судах функціонує ЄСІКС.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІКС в порядку, визначеному Положенням про цю систему (рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21).

Високі судді підтвердили, що адвокатка вказала про наявність в неї електронного кабінету ЄСІКС. До заяви було додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис був учинений без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Водночас, на думку КЦС, заяву можна було подати або у письмовій формі або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд».

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у ст. 183 ЦПК. Такі документи повинні містити, в тому числі, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Вони підписуються заявником чи його представником. Суд, установивши, що документ подано без додержання вимог, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, роблять висновок у ВС, надіславши заяву про забезпечення позову електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокатка використала спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.

За таких обставин КЦС скасував постанову суду апеляційної інстанції, залишивши у силі ухвалу суду першої інстанції.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.