«Конвенція посилить якість захисту людини від кримінального переслідування», - заступник голови НААУ, РАУ В. Гвоздій

Нещодавно Рада Європи ухвалила Конвенцію про захист професії адвоката — міжнародний договір, що гарантує незалежність, безпеку та самоврядність адвокатів. Останні називають його ключовим кроком для зміцнення верховенства права. Але що це означає на практиці, чому конвенція має надзвичайну цінність, — на ці та інші питання ведучого «Факти ICTV» відповів заступник голови НААУ, РАУ Валентин ГВОЗДІЙ.

— Пане Валентине, поясніть, в чому цінність цього договору, чому це подається як велика новина? Я в кількох джерелах бачив, що це перший в історії міжнародний договір, спрямований на захист професії адвоката. Хіба раніше професія не була захищена?

— Конвенція є обов’язковою для країн, які її підпишуть. Тому це дуже важливо. Адже міжнародний договір, який Верховна Рада ратифікувала, має вищу юридичну силу ніж національне законодавство.

Чому це важливо для людей, чому це важливо для кожного громадянина? Дуже все просто: держава — це така інституція, яка наділена так званим позитивним примусом. Тобто, вона має в своєму розпорядженні ресурс примушувати людину виконувати закони через свою систему правоохоронних органів: національну поліцію, прокуратуру, судову систему. І в демократичному суспільстві (на відміну від тоталітарних режимів) ознакою правової держави (а Україна є правовою державою, — саме так записано в Конституції), різницею, є те, що держава повинна забезпечити людині захист від свого позитивного примусу. І цей захист повинен бути надійним, належним і ефективним.

Що це означає? Що таке верховенство права в простому розумінні для кожної людини — це коли тебе обвинувачують у злочині, який ти не вчиняв, суд в тюрму тебе не посадить. Цей захист здійснює незалежна адвокатура, яка діє в державі, як система частини правосуддя.

Однак вона не залежить від держави. І останнім часом дуже багато у різних юрисдикціях (це не є тільки проблема України. Більше скажу, в Україні ця проблема менш гостра, ніж у деяких інших країнах) адвокатів переслідують саме через те, що вони захищають своїх клієнтів і це призводить до того, що людина не може захиститися від держави, вона залишається сам на сам, на одинці фактично з машиною, яка її може розчавити.

Для цього Конвенція була ініційована Радою Європи і була прийнята. І офіційно буде підписана в Люксембурзі 13 травня.

— Україна має її ратифікувати на рівні парламенту, якщо це конвенція?

— Для того, щоб Україна отримала це як частину законодавства, першою дією має бути її підписання. Наша держава мала би бути одною з перших, оскільки ми брали безпосередню участь у її розробці. Я був віцепрезидентом комітету експертів, які розробляли текст документу.

Конвенція після підписання мінімум восьми підписантами (шість з яких мають бути членами Ради Європи, а Україна є членом РЄ з 1995 року) вступає в силу. Щоб вона була обов’язковою для конкретної країни, ця країна має її ратифікувати. Тобто два кроки: перший — підписання, другий — ратифікація.

Або якщо Україна з якихось причин не підпише, а підпишуть інші вісім країн, вона буде відкрита для ратифікації і парламент зможе це зробити в будь-який час.

— А Україна готова підписувати чи почекає, поки інші 8 країн підпишуть?

— Я маю надію і маю таку інсайдерську інформацію, що наші урядові інституції і наш парламент дуже оптимістично налаштовані. І вони публічно посилали сигнали, зокрема на Парламентській асамблеї Ради Європи, коли наша делегація підтримувала і голосувала за цю Конвенцію.

Також український представник в Комітеті Міністрів (який є найвищим органом управління в Раді Європи) голосував за цю Конвенцію.

Тому ці два важливих сигнали свідчать про те, що Україна як держава готова підписати та ратифікувати Конвенцію. Питання тільки коли. І ми сподіваємося, що це станеться надзвичайно швидко, оскільки це буде говорити про нашу відданість саме європейським стандартам, високим стандартам захисту прав людини, верховенства права. І це буде також наступним кроком до покращення правової ситуації, до покращення системи правосуддя в Україні в цілому безперечно.

— Але тоді виникає питання: коли ми підпишемо і ратифікуємо, то хто буде слідкувати за дотриманням цієї Конвенції країнами, і Україною в тому числі?

— Сама Конвенція передбачає чіткий механізм її моніторингу. Буде створена спеціалізована група з фахівців (мінімум 8, максимум 12 представників різних юрисдикцій), які будуть відкрито обиратися у Раді Європи і називатися це буде група GRAVO. І коли ми писали цю Конвенцію, була дуже цікава сесія, де підбирали назву цього комітету. І «AVO» означає адвокат, а GR є просто абревіатурою. У сукупності вийшло нове слово. Це назва моніторингової групи, яка буде наділена насправді дипломатичним імунітетом, широкими функціями.

Представники цієї групи, отримавши сигнал про порушення прав адвокатів (а відповідно прав людини), зможуть виїжджати в ту чи іншу країну, де Конвенція є обов’язковою, матимуть можливість безперешкодно зустрічатися з особами, яких це стосується, з правоохоронними органами, отримувати доступ до документів.

Все це робить захист від кримінального переслідування надзвичайно прозорим. І складним до маніпуляцій. І коли ця Конвенція буде прийнята і стане частиною законодавства, це посилить якість захисту людини від кримінального переслідування.

Це не означає, що вона буде створювати умови для уникнення кримінальної відповідальності. Але коли люди переслідуються з тих чи інших мотивів і в них відбирають адвоката, блокують доступ до адвоката, не дають побачення з адвокатом… Я знаю європейські країни, де два тижні ти не можеш мати конфіденційне побачення з адвокатом, коли тебе затримали і це країна Європейського Союзу, це одна із наших сусідніх країн. І це недопустимо в Україні, де набагато краще кримінальне процесуальне законодавство, ніж в деяких країнах Європейського Союзу. І це факт.

Матеріал опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.