Якою має бути ставка судового збору у касації: позиція НААУ

За подання до суду касаційної скарги доцільно встановити суттєво нижчу ніж 200% ставку судового збору, яка відображатиме характер і обсяг процесуальних дій, що здійснюються Верховним Судом.

Таку позицію Національної асоціації адвокатів України озвучив голова Комітету НААУ з питань митного та податкового права Яків Воронін під час обговорення ініціативи з підготовки законопроекту, що покликаний виконати рішення Конституційного Суду № 2-р(ІІ)/2025 щодо доступу до суду касаційної інстанції у цивільному судочинстві. Захід було організовано головою підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Комітету Верховної Ради з питань правової політики Максимом Дирдіним.

Нагадаємо, 20 січня 2025 року КС визнав неконституційним припис п/п. 7 п. 1 ч.2 ст. 4, Закону «Про судовий збір», відповідно до якого за подання до суду касаційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

На думку НААУ, логічним є диференційований підхід до встановлення ставок судового збору:

• суд першої інстанції розглядає справу по суті, досліджує докази, встановлює фактичні обставини, що обумовлює базову ставку судового збору (100%);
• суд апеляційної інстанції має подвійну функцію: як перевіряє законність рішення першої інстанції, так і може досліджувати нові докази та переоцінювати вже наявні, що обґрунтовує підвищену ставку судового збору (150%);
• суд касаційної інстанції здійснює виключно перевірку правильного застосування норм матеріального і процесуального права без дослідження доказів і встановлення фактичних обставин справи, що обґрунтовує встановлення найнижчої ставки судового збору у розмірі 50 % від базової ставки.

Такий підхід не тільки врахує реальний обсяг роботи касаційної інстанції, але й забезпечить дотримання стандартів доступу до правосуддя, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Конституційний Суд зазначив, що закон має визначати порядок встановлення ставки, яка забезпечувала б справедливий баланс між інтересами держави та людини. Для підкріплення цього підходу доцільно закріпити норму-принцип такого змісту

«Розмір судового збору за звернення до суду має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням необхідності забезпечення кожній особі реальної можливості здійснення права на судовий захист. Ставки судового збору встановлюються законом відповідно до принципу справедливості та обґрунтованості, враховуючи баланс між фінансуванням судової системи та доступністю судового розгляду для всіх осіб, які бажають реалізувати своє конституційне право на захист своїх прав та інтересів у суді».

«Розмір судового збору для різних інстанцій має відображати реальний обсяг процесуальних дій, що здійснюються судом при розгляді справи, та не створювати непропорційних перешкод у доступі до правосуддя на будь-якій стадії судового процесу».

Таке положення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що розмір судового збору не повинен становити надмірного тягаря для заявника та створювати фактичну перешкоду у доступі до суду.

За підсумками обговорення висловлених пропозицій було домовлено напрацювати базовий проект, який запровадить розумне обмеження розміру судового збору. Його прив’яжуть до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб, аби уникнути надмірного фінансового навантаження на громадян. Також планується запровадити пільги для деяких категорій осіб, які не мають фінансової можливості на сплату судового збору.

Учасники заходу також погодилися, що внести зміни безпосередньо до Закону «Про судовий збір» неможливо без попередніх змін до процесуальних кодексів.

Відтак, спочатку необхідно відкоригувати ст. 136 Цивільного процесуального кодексу, де прописати форму та вимоги до заяви про надання пільги, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З метою забезпечення співмірності ставки судового збору слід додати її граничне обмеження. Воно буде аналогічним чинному для першої інстанції й формуватиметься на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.