Антикорупція, активи, суди: молдовський досвід для України

Україна і Молдова рухаються до ЄС різними масштабами, але в подібній логіці: від них очікують реформ із вимірюваними результатами. Тому досвід сусідньої держави у сфері антикорупційної юстиції, конфіскації та подальшого використання активів може стати в нагоді.

Нова логіка конфіскації

Один із напрямів — повернення кримінальних активів, що перейшли у власність держави. Закон Республіки Молдова №4/2026 «Про використання конфіскованого майна в соціальних цілях або в публічному інтересі» встановив правову базу для подальшого використання активів і коштів, конфіскованих за кримінальні діяння, на підтримку соціальних ініціатив і публічних інституцій. Це один із кроків із наближення молдовського законодавства до Директиви (ЄС) 2024/1260 щодо відновлення активів і конфіскації, а також індикатор Плану реформ у межах Growth Plan ЄС для Молдови на 2025–2027 роки.

Механізм передбачає, що після остаточного судового рішення про конфіскацію актив переходить у державну власність. Його вартість оцінює Фіскальна служба, а дані передаються до Агентства з повернення кримінальних активів — ARBI. Агентство публікує перелік активів на сайті Національного антикорупційного центру.

Протягом 90 днів публічні інституції або неурядові організації можуть подати заявку на використання конкретного активу. Спеціальна комісія за участі представників державних органів та громадянського суспільства розглядає заявки і приймає рішення. Якщо жодної заявки немає, актив залишається у державному управлінні.

Ілюстративний приклад, який наводився в молдовських медіа, — мікроавтобус, раніше використаний у незаконній схемі. Після конфіскації його можуть передати центру розміщення дітей, який потребує транспорту.

Подібні питання рано чи пізно постануть і перед українським законодавцем: що робити з конфіскованим майном — продавати його, зараховувати до спеціального фонду чи передавати для суспільних потреб.

Колегія замість суду

Модель конфіскації не може існувати окремо від антикорупційної юстиції. Тому важливим є Закон №192/2025 «Про механізм розгляду корупційних та пов’язаних із корупцією справ», яким було створено Антикорупційну колегію у складі суду Кишинева. Вона має 15 суддів, окреме приміщення, посилені гарантії безпеки і чітко визначену підсудність.

До підсудності колегії належать справи щодо високопосадовців, а також справи, в яких розмір хабара перевищує 500 тис. леїв або розмір збитків — 5 млн леїв. Для апеляційного перегляду при Апеляційній палаті Центр створено дві спеціалізовані антикорупційні колегії по три судді кожна. Касаційний перегляд здійснює Вищий суд справедливості у звичайному порядку.

Для України цей досвід цікавий як контраст із моделлю ВАКС. Україна створила окремий антикорупційний суд, тоді як Молдова обрала спеціалізовану колегію в межах чинної судової системи.

Оцінювання як стандарт

Судова реформа в Молдові не обмежилася створенням спеціалізованої антикорупційної колегії.

Її важливою частиною стала зовнішня оцінка суддів і прокурорів, яка охопила сотні представників системи. Близько 20% суддів залишили посади через негативні оцінки або в очікуванні таких оцінок.

Юридичну базу цього процесу становлять Закон №65/2023 «Про зовнішню оцінку суддів і кандидатів на посаду судді Вищого суду справедливості» та Закон №252/2023 «Про зовнішню оцінку суддів, прокурорів та інших посадових осіб». Обидва закони ухвалювалися на тлі критики з боку практикуючих суддів і пройшли кілька раундів консультацій із Венеційською комісією. Окремо варто згадати Закон №241/2025, яким удосконалено рамки оцінки ефективності роботи суддів і прокурорів. Ідеться не про разову перевірку в межах реформи, а про спробу зробити доброчесність і професійну ефективність постійним стандартом роботи в системі правосуддя.

Реформи за індикаторами

Згадані закони є частиною погодженого плану реформ. Від виконання таких індикаторів залежить подальше зовнішнє фінансування Молдови.

17 березня 2026 року Європейська Комісія оголосила про другу регулярну виплату Молдові в межах Growth Plan — 189 млн євро. Виплата відбулася після підтвердження виконання 24 індикаторів реформ, серед яких — зменшення адміністративного навантаження на бізнес, посилення кібербезпеки, цифровізація державних послуг, прозорість бюджету, а також посилення систем протидії шахрайству, повернення активів і судова реформа.

Загальний обсяг Growth Plan для Молдови на 2025–2027 роки становить 1,9 млрд євро. Механізм працює за принципом «гроші в обмін на реформи»: Європейська Комісія оцінює виконання погоджених кроків, зафіксованих у Reform Agenda, і після цього ухвалює рішення про виплату траншу.

Уроки для нас

Для України молдовський досвід цікавий як матеріал для уважного вивчення. Зовнішня оцінка суддів і прокурорів показала, що така процедура може мати відчутний результат, але водночас створює серйозні репутаційні та кадрові витрати. Будь-яка українська реформа судоустрою, яка претендуватиме на подібну глибину, матиме справу з подібними побічними ефектами.

Модель антикорупційної колегії у складі звичайного суду також може бути цікавою для української дискусії. Це контраст із українською моделлю ВАКС. Ми не закликаємо змінювати форму заради форми, але знати про альтернативні моделі — професійний обов’язок.

Закон №4/2026 — це те, з чим Україна може зіткнутися в межах наближення законодавства до Директиви (ЄС) 2024/1260. Тому варто заздалегідь аналізувати, як така модель може вплинути на законодавство про АРМА, процедуру управління арештованими активами та можливість оскарження рішень уповноваженого органу про передачу активу. Для адвокатів це також означає нову сферу потенційних спорів: хто має право претендувати на майно, як оцінювалися заявки, чи були враховані права третіх осіб і чи можна оскаржити рішення спеціальної комісії.

Окремий урок стосується самої логіки реформ. Молдовський досвід показує, що зовнішня дисципліна в поєднанні з фінансовими стимулами створює середовище, у якому закони не лише вносять, а й ухвалюють. Україна перебуває в подібному механізмі через Ukraine Facility і Ukraine Plan.

Автор публікації: Юрій Григоренко

Юрій Григоренко

представник НААУ у Республіці Молдова (м. Кишинів)

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.