Практичні аспекти правового супроводу постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів | НААУ

Головна цитата

«Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, потребують, серед іншого, послуг з правового супроводу їх діяльності з питань ліцензування, оподаткування, консультування з питань платіжних послуг, електронної торгівлі та обігу електронних грошових коштів і комплексний супровід господарської діяльності «криптобізнесу» загалом»

Публікація

Практичні аспекти правового супроводу постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів

10:14 Вт 09.07.24 Автор : Вісник НААУ 7214 Переглядів Версія для друку

Найбільш актуальним напрямом правового супроводу постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, в умовах «правового вакууму» є формування транскордонних моделей провадження господарської діяльності постачальників таких послуг.

Ринок віртуальних активів, у  тому числі криптовалюти, в  Україні є  досить значним. Згідно з  дослідженням платіжної платформи «Triple А» станом на 2022 рік 15,72 % українців володіли криптовалютою. Причому криптовалюта є у власності не тільки населення, а і держави, адже уряд України з початку повномасштабного вторгнення рф почав акумулювати надходження з-за кордону у криптовалюті. На серпень  2022  року понад  100 мільйонів доларів США у криптовалюті було пожертвувано на фінансування сил оборони України. Чимала кількість криптовалюти зберігається на криптовалютних біржах, які зі свого боку підпадають під більш широку категорію учасників ринку віртуальних активів — постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Незважаючи на це, законодавча база для функціонування постачальників зазначених послуг і  досі перебуває у процесі свого формування, що, вочевидь, ускладнює їх правовий супровід.

17 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про віртуальні активи», де передбачалося закріплення окремих аспектів господарської діяльності постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Разом з тим набрання цим законом чинності поставлено у залежність від внесення змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування віртуальних активів, а такі зміни наразі в законодавстві відсутні. У листопаді 2023 року на розгляд Верховної Ради України подано два законопроєкти «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» (основний за № 10255 та альтернативний за № 10255-1), однак ці законопроєкти поки не перебувають на порядку денному парламенту.

Законодавче визначення постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, міститься у п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Відповідно до вищезгаданого пункту постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, — будь-яка фізична чи юридична особа, яка провадить один або декілька таких видів діяльності та/або  операцій для  іншої фізичної та/ або юридичної особи або від імені: обмін віртуальних активів; переказ віртуальних активів; зберігання та/ або адміністрування віртуальних активів або інструментів, що дають змогу контролювати віртуальні активи; участь і надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів.

Закон України «Про віртуальні активи» містить схоже за  сутністю визначення, однак конкретизує, що постачальниками послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, є виключно суб’єкти господарювання — юридичні особи» (п. 8 ч. 1 ст.  1 Закону України «Про віртуальні активи»). Тобто у  профільному нормативно-правовому акті законодавець виходить з  того, що  діяльність постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, є господарською.

Умови «правового вакууму» досі не усунуті, однак це не  заважає постачальникам послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, активно здійснювати господарську діяльність в Україні, часто потребуючи спеціалізованих знань адвоката і здійснення правового супроводу їх діяльності. З  урахуванням цього набирає актуальності питання конкретизації практичних аспектів здійснення правового супроводу постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

Законодавча основа правового супроводу, що здійснюється адвокатом, представлена у ст. 19 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де серед видів адвокатської діяльності, з-поміж іншого, значиться правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб.

Варто зазначити, що Сливою Л. В. акцентовано увагу на потребі розрізнення таких понять, як «правовий супровід», «роз’яснення з правових питань», «надання правової інформації», «консультування», оскільки зазначені види адвокатської діяльності мають різну правову природу та  відмінні залежно від  ступеня залученості адвоката до  вирішення правової проблеми клієнта. На думку вченої, поняття «правовий супровід» є ширшим за інші вищезазначені, адже, окрім тлумачення правових норм, формування правової позиції містить у собі можливе представництво особи у відносинах із третіми сторонами, складання юридично значущих і процесуальних документів тощо. Отже, поняття «правовий супровід» є комплексним і охоплює багато видів адвокатської діяльності.

Наразі чимало професійних правників здійснюють правовий супровід різних учасників ринку віртуальних активів. До  прикладу, Адвокатське об’єднання «Juscutum» в окремий напрям своєї роботи виділяє криптоконсалтинг, що полягає у комплексному супроводженні криптобізнесу, структуруванні криптоактивів, залученні інвестицій, отриманні ліцензій.

Юридична фірма «Ілляшев та партнери» пропонує своїм клієнтам послуги з консультування з питань регулювання блокчейну, криптовалют, краудфандінгу і мобільних фінансових послуг; ліцензування учасників ринку криптовалют; юридичний супровід процедури первинного розміщення токенів (ICO, Initial Coin Offering); консультування з питань платіжних послуг, електронної торгівлі та  обігу електронних грошових коштів; консультування з питань оподаткування у сфері криптовалют і токенів; складання договорів купівлі-продажу та обміну криптовалют; юридичний супровід обміну криптовалют на іноземні конвертовані валюти й об’єкти нерухомості.

Юридична компанія «Bona Lex» також приділяє значну увагу правовому супроводу ринку віртуальних активів, пропонуючи послуги з питань: консультування з питань формування концепції організації бізнесу; консультації з  провадження господарської діяльності на основі технології блокчейн; формування транскордонних моделей провадження діяльності з урахуванням специфіки конкретних юрисдикцій; розроблення шаблонів документів правового характеру, на основі яких відбуватиметься реалізація стартапу/ проєкту (підготовлення договорів публічної оферти, White paper, ліцензійних умов використання продукту тощо); допомогу в отриманні дозвільних документів для  провадження діяльності на  ринку віртуальних активів; проведення правового аудиту поточної моделі діяльності; правовий супровід суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку віртуальних активів; консультування з оподаткування діяльності на ринку віртуальних активів.

Питанням правового супроводу криптовалютного ринку займається також і юридична компанія «Приходько та партнери», пропонуючи послуги з правового супроводу майнінгу, допомоги з легалізації доходів, отриманих від операцій з криптою в Україні та інвестицій в криптовалюти; юридичний супровід ICO та IEO проєктів; структурування блокчейн-компаній, оптимізації податків тощо.

Проаналізувавши наведене, можна дійти висновку, що чимало зазначених послуг безпосередньо стосуються господарської діяльності, яку провадять постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Зокрема, питання ліцензування, оподаткування, консультування з  питань платіжних послуг, електронної торгівлі та обігу електронних грошових коштів, а також комплексний супровід «криптобізнесу» загалом.

Проте з  урахуванням чинного стану нормативно-правового регулювання, варто розглянути провідні українські криптовалютні біржі на предмет «правової оболонки» здійснення ними господарської діяльності, зокрема в частині організаційно-правової форми, країни реєстрації тощо. До найбільших українських криптобірж належать «WhiteBIT», «Kuna», «QMALL», «BTC TRADE UA».

Так, зі змісту Угоди користувача, яку «WhiteBIT» пропонує укладати з клієнтами, вбачається, що останній погоджується, що при здійсненні операцій через біржу компанія «UAB Clear White Technologies» (зареєстрована відповідно до  законодавства Литовської Республіки) відповідає за операції з фіатними коштами, що здійснюються через партнерів з оброблення платежів «Checkout (Checkout SAS)». Компанія «UAB Clear White Technologies» керується законодавством Литовської Республіки та зареєстрована там як оператор гаманця віртуальної валюти та оператора обміну віртуальної валюти. Усі операції, пов’язані з цінними паперами, у тому числі Security-токенами, інструментами або контрактами з погляду законодавства про цінні папери, здійснюються через партнера «WhiteBIT» — «Nova Fintech LLC» (зареєстрована відповідно до законодавства Сент-Вінсент і Гренадини).

Звернувшись до  вебсайту біржі «Kuna», можна встановити, що до складу криптобіржі входить група афілійованих осіб, які надають послуги відповідно до їх компетенції та можливостей, яка представлена такими компаніями:

1) «UAB «KUNA PRO» (компанія, зареєстрована відповідно до законодавства Литовської Республіки);

2) «FLEXYPAY INC.» (компанія, зареєстрована відповідно до законодавства Канади).

Криптовалютна біржа «QMALL» в Угоді користувача зазначає, що умови користування містять електронну угоду між користувачем та «UAB Qmall», і хоча умови Угоди користувача регулюються та тлумачаться відповідно до законодавства України11, юридична особа «UAB Qmall» містить вказівку на організаційно-правову форму «UAB», що є аналогом товариства з обмеженою відповідальністю у Литовській республіці. Криптобіржа «QMALL» міститься також у відповідному литовському реєстрі.

Зі свого боку, «BTC TRADE UA» на вебсайті заявляють про те, що вони є українською біржою криптовалют, але на їх вебсайті відсутні будь-які ідентифікуючі юридичну особу ознаки, у тому числі й Угода користувача не містить зазначення того, що за особа провадить свою діяльність як постачальник послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів від імені «BTC TRADE UA». Варто при цьому зауважити, що  у разі, якщо криптовалютна біржа здійснює свою діяльність без належного юридичного оформлення, то це створює значні ризики та, вочевидь, є порушенням законодавства. Печерський районний суд м. Києва, задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на вилучене під час обшуку майно, зазначив в ухвалі від 01.08.2022 у справі № 757/18167/22-к, що «доходи, отримані фізичною особою резидентом від продажу криптовалюти, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, від чого учасники злочину ухилились». Тобто провадження діяльності без реєстрації для самої криптобіржі може мати негативні наслідки, починаючи з вилучення і арешту комп’ютерної техніки та закінчуючи кримінальною відповідальністю для її службових осіб.

З  аналізу наведеного вбачається, що з переліку найбільших українських криптобірж всі, крім однієї, насправді зареєстровані в  інших країнах, хоч і  орієнтовані на  українських клієнтів у  своїй діяльності, а остання — не має жодних ідентифікуючих юридичну особу ознак на  своєму вебсайті, що  унеможливлює її прив’язку до конкретної юрисдикції. В умовах невизначеності українського законодавства провідні «українські» криптобіржі реєструються у тих юрисдикціях, де правила провадження господарської діяльності з віртуальними активами є чіткими та визначеними. Серед таких юрисдикцій, безумовно, варто виділити Литовську республіку.

Таким чином, правовий супровід адвокатами постачальників послуг, пов’язаних з  оборотом віртуальних активів, є актуальним напрямом здійснення адвокатської діяльності. Постачальники зазначених послуг потребують, серед іншого, послуг з правового супроводу їх діяльності з питань ліцензування, оподаткування, консультування з питань платіжних послуг, електронної торгівлі та обігу електронних грошових коштів і комплексний супровід господарської діяльності «криптобізнесу» загалом.

Проте, видається, що на час, поки законодавство України у сфері віртуальних активів перебуває у процесі формування, для уникнення можливих ризиків криптовалютній біржі доцільно реєструватись у тій юрисдикції, де для цього створені відповідні законодавчі умови, що, однак, не виключає можливість орієнтуватися на українських користувачів. Тому одним із найбільш актуальних напрямів правового супроводу господарської діяльності постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, є формування транскордонних моделей провадження господарської діяльності.

Автор публікації: Олег Кулик

ВІСНИК НААУ № 6 (102)

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

Інші публікації автора

Вестник:№ 6 червень 2024 -;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл