Захист інвестицій від воєнних ризиків: що робить держава

Навіть в умовах воєнного часу з усіма його ризиками та форс-мажорами бізнесу необхідно розвиватися. Влада, хоча й говорить про підприємництво як головну економічну цінність країни, водночас посилює тиск. То що ж робити – вкладати власні кошти чи шукати інвестиції ззовні? І як це все захистити?

Страхування експортерів

На початку року набрали чинності зміни до Закону «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. Ці зміни дозволяють Експортно-кредитному агентству (ЕКА) страхувати інвестиції українських підприємств від ризиків, які можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом. Щоправда, застрахувати ризики можуть тільки експортери в межах перевезення своїх товарів. Наразі це вкрай важливо для українського аграрного сектору, який через блокаду польськими фермерами щодня зазнає неабияких збитків. Наприклад, сьогодні вже існують програми зі страхування воєнних ризиків для перевезень товарів суднами.

У чому важливість цього закону для інвесторів? До цього часу ЕКА не мало права надавати послуги страхування інвестицій в Україні, а тому раніше 69 % всіх капітальних інвестицій в Україні здійснювалися коштом власного капіталу бізнесу. Покривати ризики ЕКА зможе, використовуючи власний статутний капітал (близько 2 млрд грн.) або залучаючи міжнародних перестрахувальників.

Іноземні ж інвестори можуть скористатися послугою страхування інвестицій від воєнних ризиків за підтримки Multilateral Investment Guarantee Agency (MIGA). Умови передбачають отримання до 90 % відшкодування своїх потенційних збитків, які були отримані внаслідок воєнних дій.

Воєнні ризики

Після довгоочікуваних змін про страхування експортерів за справу також узялася Рада фінансової стабільності. 5 лютого цього року вона погодила концептуальну записку для створення в Україні повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків (створення концепції передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ).

Визначена концепцією модель страхування воєнних ризиків передбачає запровадження обов’язкового та добровільного страхування. Вона працюватиме за участю локальних страховиків, міжнародних перестраховиків і держави в особі спеціально створеного Державного агентства або іншої установи, визначеної спільно з міжнародними донорами за результатами майбутніх обговорень. Але це потребує окремого закону.

Парламентський захист

Наприкінці лютого у Верховній Раді утворили (постанова № 2637-IX) Тимчасову спеціальну комісію з питань захисту прав інвесторів. Комісія, до якої увійшло 15 народних депутатів, займатиметься такими питаннями, як:

• забезпечення формування та реалізації державної політики з питань створення умов для інвестиційної діяльності в Україні та захисту прав і свобод інвесторів;
• збір та аналіз інформації стосовно випадків порушення прав бізнесу органами державної влади, зокрема, які мають системний характер;
• аналіз стану інвестиційної привабливості України та виявлення факторів, що перешкоджають його поліпшенню;
• аналіз рівня законодавчого захисту прав та свобод бізнесу;
• підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавчих актів стосовно посилення захисту прав бізнесу.

Наміри благородні, та хочеться нагадати, що такі комісії створювалися і раніше, але інвестиції і досі потребують захисту від держави (в усіх сенсах).

Зроблено в Україні

Нещодавно Уряд оголосив про нову економічну платформу «Зроблено в Україні», яку 26 лютого цього року презентував Президент. Ця платформа має стати майданчиком для постійного прямого діалогу держави та підприємців. У діяльності платформи братимуть участь представники виконавчої та законодавчої гілок влади.

Відповідний онлайн-сервіс має допомогти виміряти рівень задоволеності підприємств державними сервісами та послугами, оцінити вплив наявних перепон для бізнес-діяльності в Україні та сприяти розв’язанню нагальних проблем відповідно до відгуків підприємців.

Також було оголошено спільну заяву уряду та бізнес-організацій про прагнення до створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні. Держава пообіцяла створювати умови, що унеможливлюють тиск на бізнес, зменшення адміністративного навантаження, прозорість системи оподаткування і роботи митниці, підтримку українських виробників, сприяння залученню інвестицій та інше. Ну а бізнес – сплату податків у повному обсязі; офіційне працевлаштування працівників; відсутність співпраці з російською федерацією; інвестиції у виробництво та розвиток бізнесу в Україні; забезпечення гідного повернення ветеранів у робоче середовище.

Плани на найближчий час

У Міністерстві економіки України продовжують роботу над упровадженням механізмів відновлення виробництв, зруйнованих чи пошкоджених війною. Планується, що приватні підприємства подаватимуть офіційно підтверджений перелік пошкодженого обладнання до ОВА та центральних органів виконавчої влади.

Допомога надходитиме через визначених отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому підприємець-виробник не зможе отримати грошову компенсацію, а виключно обладнання іноземного виробництва як матеріально-технічну допомогу.

Міністерство хоче запропонувати прозорий і чіткий механізм отримання допомоги, зрозумілий як для українського бізнесу, так і для іноземних партнерів.

***

Отже, сьогодні існує дуже багато красивих кампаній, які обіцяють захист бізнесу та його інвестиціям. Але реальність інша. Підприємництво – справа ризикована, й усі ризики бере на себе власник. Саме він і має «підкладати солому» заздалегідь. А допомогти визначити проблемні місця – це завдання юристів.

Автор публікації: Андрій Шабельніков

Андрій Шабельніков

голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.