Інвестиції після війни: чи готове українське законодавство?

Від аграрної сфери до оборонних технологій — Україна має значний інвестиційний потенціал, який може стати рушієм післявоєнного відновлення. Але чи готове національне законодавство забезпечити передбачувані правила гри для великих інвесторів? Відповіді фахівців різняться: одні вважають, що правова база існує, інші наголошують — вирішальне значення має не наявність законів, а рівень їх дотримання та захисту прав інвесторів на практиці.

Страхування інвестицій

Основним сигналом для інвестора завжди є відчуття безпеки — фінансової, політичної та фізичної. В умовах воєнного стану це питання набуває особливої ваги, і саме тому на перший план виходять механізми страхування інвестицій.

Наразі ми можемо говорити про можливість страхування інвестицій Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC), яка надає захист від політичних та воєнних ризиків для інвесторів в Україну (у т. ч. прямі інвестиції та прибутки). Українське Експортно-кредитне агентство (ЕКА) страхує також прямі інвестиції і дивіденди від них. Сфера діяльності – резиденти та нерезиденти, страхування відбувається від воєнних і політичних ризиків.

Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Всесвітнього банку (MIGA) також надає страхування від політичних і воєнних ризиків для міжнародних інвесторів та кредиторів в Україні.

Податкові пільги

Якщо страхування покликане зменшити ризики, то податкові стимули — збільшити вигоди. Україна пропонує низку пільг, покликаних зробити великі інвестиційні проєкти більш привабливими навіть у непростих умовах воєнного часу.

Тут перш за все на думку спадає правовий режим індустріальних парків, спеціальний правовий режим «Дія.Сіті», а також пільги за Законом «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Україна пропонує звільнення від сплати податку на прибуток до 2035 року (якщо цей прибуток безпосередньо від виконання спеціального інвестиційного договору). Також до 2035 року інвестори звільняються від ввізного ПДВ та мита на ввезення  нового обладнання та комплектуючих виробів, які потрібні для реалізації проекту. Органи місцевого самоврядування також можуть надавати пільги щодо земельного податку та орендної плати за землю.

Такі пільги передбачаються для інвестиційних проектів, які відповідають встановленим критеріям за обсягом інвестицій та їхньою вартістю (сума еквівалентна 12 млн євро), а також реалізуються в пріоритетних для країни галузях (переробна промисловість, транспорт, логістика, наукова та науково-технічна діяльність).

Законодавство

Фінансові гарантії важливі, але без зрозумілих процедур і дієвих інструментів державно-приватного партнерства вони не забезпечать прихід великого капіталу. Саме тому держава взяла курс на оновлення законодавства у сфері інвестицій.

Щойно набрав чинності Закон № 4510-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об’єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України»

Він спрощує бюрократичні процедури та встановлює фінансові гарантії для інвесторів. Цікавим моментом є те, що приватному інвестору гарантується незмінність умов укладених договорів навіть за умови, якщо законодавство змінилося. Важливим аспектом цього Закону є наближення нашого законодавства до законодавства ЄС, що в принципі для іноземних інвесторів може зробити процедури в публічно-приватному партнерстві більш зрозумілими.

Особливий режим для інфраструктурних проектів протягом воєнного стану та 7 років після його завершення, спрощена процедура для проектів вартістю до 5,5 млн євро – це все може дійсно активізувати концесійні проекти.

Якщо піде щось не так, то наявність незалежного механізму розгляду спорів важко переоцінити. Тому розумним виглядає можливість розширити компетенцію МКАС при ТПП України на інвестиційні спори.  Про це йдеться у законопроекті  № 12141 «Про внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу», який готується до другого читання. Серед переваг МКАС при ТПП України – швидкість розгляду спорів та доступність (порівняно з іншими комерційними арбітражами).

Арешти майна та тиск

Але навіть найкращі правові гарантії втрачають сенс, якщо інвестор стикається з ризиками адміністративного чи кримінального тиску. На жаль, саме ця площина залишається найвразливішою ланкою українського інвестиційного середовища.

Попри систематичні заяви про створення сприятливих умов для бізнесу, залишається проблема тиску на бізнес з боку правоохоронних органів. Періодичні кампанії з «детінізації» або «захисту інвестицій» нерідко змінюються хвилями безпідставних перевірок і процесуальних дій. Така циклічність свідчить не про реформування системи, а про її ручне керування.

Кримінальні провадження, ініційовані за формальними або надуманими підставами, арешти активів, спрямовані на блокування діяльності підприємств, «невідкладні» обшуки без судових дозволів — ці явища створюють атмосферу правової непередбачуваності.

Тому будь-який іноземний інвестор має розуміти, що є ризики, які стосуються не стільки законодавства і правового регулювання, скільки людей і можливих зловживань.

***

Отже, що сьогодні має Україна? Це відчутний інвестиційний потенціал: кваліфіковані кадри, унікальне розташування, податкові стимули та можливість страхування. Проте привабливість ринку визначається не лише законодавством, а передусім стабільністю його застосування.

Інвестору потрібні зрозумілі та незмінні правила, прогнозованість рішень держави і реальний захист від зловживань. За цих умов наявний потенціал має перетворитися на потужний ресурс економічного відновлення, а не залишатися лише у сфері декларацій.

Автор публікації: Андрій Шабельніков

Андрій Шабельніков

голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.