Між захистом і ризиками: юридичні фільтри для інвестицій | НААУ

"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням

Головна цитата

«Перед тим, як робити значні кроки, варто дослідити ринок, потенційних партнерів, ризики, пов’язані із війною або змінами законодавства», - адвокат А. Шабельніков

Публікація

Між захистом і ризиками: юридичні фільтри для інвестицій

14:32 Ср 02.07.25 Автор : Андрій Шабельніков 298 Переглядів Версія для друку

Україну важко назвати «інвестиційним раєм», проте за певних умов вкладати гроші в економіку країни цілком можливо. Але перед цим потрібно зважити всі «за» і «проти». Але надаючи певні гарантії, держава водночас вправі відсікати токсичні інвестиції.

Інвестиційні умови

Серед державних гарантій – можливість страхування Експортно-кредитним агентством прямих інвестицій, які спрямовані на створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження. Головна з умов для інвестора - відсутність санкцій щодо нього.

Крім цього, наявне державне стимулювання індустріальних парків, спеціальний правовий режим «Дія Сіті». Відповідно до Закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» передбачені зміни до Податкового та Митного кодексів щодо інвестиційних стимулів для проектів, які відповідають визначеним вимогам. Створена інституція Ukraineіnvest допомагає інвесторам із комунікацією з державними органами та місцевим самоврядуванням, а також із заявками для отримання державної підтримки.

В Україні існує державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, податкові та митні стимули для виробників еко-транспорту та його компонентів в Україні, а також для представників креативної індустрії, передбачена часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, підтримуються інфраструктурні проєкти в рамках державно-приватного партнерства.

Як показник турботи про іноземних інвесторів можна вважати і роботу щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу за законопроєктом №12141. У разі його прийняття МКАС при ТПП України зможе розглядати інвестиційні спори. Цю арбітражну установу вирізняє відносна швидкість розгляду та менші видатки на процес. Можна розраховувати, що  процедура арбітражу стане більш доступною для широкого кола інвесторів.

Скринінг інвестицій

З іншого боку, деякі інвестиції можуть нести ризики для держави.

Однією з перших країн, яка вирішила відсіювати інвестиції, які містять економічні або безпекові ризики, були США. В 1975 році там створили Комітет з іноземних інвестицій (The Committee on Foreign Investment), а пізніше прийняли закон про інвестиції в нерухомість та землю. Зараз інвестиційний скринінг регулюється законом США «Про модернізацію оцінки ризиків іноземних інвестицій» 2018 року. Крім звичайних галузей, які попадають під скринінг, як от: критична інфраструктура та технології, доступ до чутливої інформації, в США окрему вагу приділяють навіть нерухомості, яка безпосередньо близька до важливих державних об'єктів країни.

Законодавство щодо перевірки прямих інвестицій є в багатьох країнах: Канаді, Китаї, Японії, Німеччині, Франції.

Регламент 2019/452 встановлює рамковий механізм для перевірки прямих іноземних інвестицій у Європейському Союзі. Метою такої перевірки є захист безпеки та громадського порядку в ЄС. Йдеться про критичну інфраструктуру, важливі технології та доступ до чутливої інформації.

В Україні також намагалися запровадити скринінг прямих інвестицій в рамках урядового проекту Закону №5011 «Про здійснення іноземних інвестицій у суб'єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України» Проте певна розмитість формулювань не викликала захвату серед представників бізнесу. Тож проект був відкликаний напередодні повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році (яке між іншим показало кількість російських грошей в економіці України).

Пізніше відсутність механізму оцінки прямих іноземних інвестицій в ключові галузі буде названо одним із факторів ризику в Стратегії економічної безпеки України до 2025 року. Тобто ми можемо говорити, що рано чи пізно Україна візьметься за імплементацію Регламенту 2019/452. Якщо (коли) в Україні буде розроблятись закон про скринінг інвестицій, то окремим питанням буде можливість застосування ретроспективного скринінгу.

Наприклад, проект Закону № 5191 «Про засади санкційної політики України» був зареєстрований в парламенті ще у березні 2021 року. Втім, судячи на стан проходження, він нікого не зацікавив. Хоча цей документ прямо не передбачає санкційний скринінг, в ньому йдеться про можливість встановлювати обмеження на інвестиції підсанкційних суб’єктів, в т.ч. і заборону торгівлі чи інвестицій або ведення економічної діяльності. Тобто передбачаються не превентивні заходи, а вже реакція на існуючу проблему.

***

Якщо питання фізичної безпеки не брати до уваги, то війна все одно може впливати на бізнес – санкційні ризики актуальні як ніколи. Інвесторам, особливо із зв’язками з РФ, потрібно вкрай уважно ставитись до своїх контрагентів чи учасників з громадянством РФ або подвійним громадянством.

Тому перед тим, як робити значні кроки, варто дослідити ринок, потенційних партнерів, ризики, пов’язані із війною або змінами законодавства. І, звісно, звернутись за якісним Due Diligence: юридичною та фінансовою перевіркою проектів.

Автор публікації: Андрій Шабельніков

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

Інші публікації автора

Вестник:№6 червень 2025 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл