Інвестиції у воєнній Україні: підсумки-2025 та орієнтири-2026

Війна не скасувала потреби України в приватних інвестиціях: вони підтримують інфраструктуру, робочі місця і бюджети. Для інвестора це поєднання високих ризиків та можливостей, для держави — тест на баланс регулювання і захист бізнесу.

Угода про копалини

Початок 2025 року значною мірою минув у фокусі Угоди про корисні копалини з США. Документ передбачає створення спільного україно-американського інвестиційного фонду, який наповнюватиметься доходами лише з нових ліцензій. Фонд розглядали як потенційно важливий інструмент залучення капіталу в українську економіку, однак упродовж року зберігалася невизначеність щодо його практичного запуску.

Наприкінці 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Корпорація фінансування міжнародного розвитку США (DFC) повідомили, що фонд готовий до перших інвестицій у 2026 році. Початковий капітал становить $150 млн. У січні 2026 року має запрацювати сайт, через який ініціатори проєктів зможуть подавати пропозиції для розгляду.

Законодавчі зміни

Україна продовжила адаптацію законодавства до стандартів ЄС як один із інструментів залучення іноземного капіталу. Зміни 2024–2025 років були спрямовані на поступове узгодження корпоративного та фінансового регулювання з acquis ЄС, щоб сформувати більш передбачуване правове середовище для інвесторів у стратегічних секторах (енергетика, інфраструктура, аграрний сектор).

У центрі уваги 2025 року також опинилося запровадження нових правил публічно-приватного партнерства. У липні Президент підписав Закон «Про публічно-приватне партнерство», який визначає механізми залучення приватного капіталу до інфраструктурних проєктів. Очікується, що реалізація цих правил дасть змогу прискорити розвиток соціальної та іншої інфраструктури без значного навантаження на бюджет і потенційно забезпечувати притік 8–10 млрд грн щорічно.

Окремим напрямом стало унормування правової бази для державної реєстрації відступлення права грошової вимоги, що є ключовим елементом факторингу. Попри те що факторинг давно використовували в бізнесі, нормативне регулювання залишалося фрагментарним, а практика — відмінною від міжнародних підходів. Прийняття Закону «Про факторинг» наблизило українську модель до міжнародних стандартів і має позитивно вплинути на правову визначеність та захист учасників ринку.

Податкова політика

Ключова проблема української податкової системи для інвестора — непередбачуваність. Масштаб цієї вади показовий хоча б тим, що Конституційний Суд у рішенні від 21.01.2025 окремо підкреслив принципи верховенства права та стабільності податкового законодавства й наголосив: зміни до податкових правил, які зачіпають обов’язкові елементи податку, мають запроваджуватися завчасно, щоб платники могли планувати свою діяльність.

Водночас у 2025 році знову актуалізувалося питання оподаткування прибутку банків (відповідний законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня). На 2026 рік для банків передбачено підвищену ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50%.

Інвесторам також варто враховувати загальний режим оподаткування пасивних доходів. У 2025 році в Україні оподатковуються дивіденди (5–9%), а також відсотки, роялті та інші пасивні доходи (18%) із додатковою сплатою військового збору 1,5%.

Окремий напрям — підготовка змін до Податкового кодексу щодо обороту віртуальних активів. Проєкт № 10225-д прийнято за основу; у разі його ухвалення передбачається, що з 2027 року доходи від операцій із криптовалютою оподатковуватимуться на загальних підставах — 23% (18% ПДФО + 5% військовий збір).

Тиск на бізнес

Тиск на бізнес з боку правоохоронних органів, на жаль, залишається щорічним критерієм оцінки легкості ведення справ в Україні. У 2025 році серед позитивних змін можна відзначити реформування Бюро економічної безпеки: його очолив представник НАБУ, а для працівників передбачено переатестацію. Уже зараз можна говорити про обережні позитивні зрушення у підходах БЕБ.

Офіс Генерального прокурора у 2025 році також отримав нового керівника, який публічно пообіцяв бізнесу захист від незаконного тиску та втручання. Зокрема, у контексті прискорення закриття необґрунтованих проваджень Генпрокурор закликав парламент розширити повноваження прокурорів щодо закриття проваджень, розпочатих за фактом. Також озвучувалися наміри оновити кадрову політику. У вересні ОГП запустив портал «СтопТиск». Сервіс створено не лише для фіксації, а й для реагування на неправомірні дії правоохоронців щодо бізнесу, зокрема на необґрунтовані обшуки, вилучення майна та затягування розслідувань.

Триває дискусія навколо законопроєкту № 12439 про внесення змін до КПК щодо посилення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час кримінального провадження. Його мета — зменшити практику «невідкладних обшуків» як інструмент тиску. Водночас у запропонованих процедурах вбачають корупційні ризики, зокрема через можливість звернення по санкцію на «невідкладний» обшук протягом 72 годин.

Перспективи 2026 року

У контексті подальшої євроінтеграції Україна й надалі узгоджуватиме податкові стандарти зі стандартами ЄС. Це охоплює розвиток механізмів обміну інформацією про податкове резидентство та фінансові потоки, а також заходи із запобігання ухиленню від оподаткування. Для іноземних інвесторів це означає більш прозорі правила гри, однак для бізнесу — підвищені вимоги до податкового комплаєнсу та дотримання правил міжнародного податкового співробітництва.

Запуск «СтопТиску» та законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення гарантій у кримінальному процесі, потенційно можуть зменшити кількість безпідставних дій правоохоронців щодо бізнесу у 2026 році. Водночас результат залежатиме від якості впровадження цих інструментів і сформованої правозастосовної практики. Окремо варто відзначити, що питання інституційної незалежності антикорупційних органів залишалося в центрі суспільної уваги; події наприкінці року показали, що реальна спроможність цих інституцій має пряме значення для інвестиційної довіри.

Загалом ризики у 2026 році залишаються істотними: це умови війни, можливий тиск на бізнес і корупційні фактори. Інвестування в Україну потребує стратегічного ризик-менеджменту — з урахуванням безпекових та геополітичних обставин, диверсифікації вкладень і реалістичної оцінки ділового середовища.

Поряд із ризиками є й позитивні чинники. Очікується старт інвестицій спільного фонду з США, продовжуються євроінтеграційні заходи та наближення регулювання до стандартів ЄС. Законодавчі зміни щодо публічно-приватного партнерства і факторингу, а також кроки з гармонізації з acquis ЄС формують додаткові можливості для інвестицій. Однак фіскальні виклики та кримінально-процесуальні ризики для бізнесу залишаються відчутними.

В Україні діє урядовий офіс із супроводу великих інвесторів UkraineInvest. Він орієнтований насамперед на проєкти «значних інвестицій», зокрема ті, що передбачають вкладення понад €12 млн. та створення не менше 10 нових робочих місць. Іншим інвесторам для адвокації та захисту інтересів доцільно взаємодіяти з профільними бізнес-асоціаціями та залучати кваліфіковану правничу допомогу.

Автор публікації: Андрій Шабельніков

Андрій Шабельніков

голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.