Адвокатура Стрийщини кінця XIX — початку ХХ століття у долях її видатних представників

В історії адвокатури України Стрийщина займає особливе місце. Цей край належав до Стрийської судової округи, де працював окружний суд та дев’ять повітових судів у Стрию, Болехові, Долині, Жидачеві, Журавні, Миколаєві, Скольому, Рожнятові, Меденичах. Тож існували умови для роботи адвокатів і розвитку місцевої адвокатури. В останнє десятиліття Австро-Угорської імперії та у міжвоєнний польський період на Стрийщині, як і загалом у Галичині, панувала «Адвокатська доба». Головними рушіями національного руху та меценатами його відродження стали адвокати. Вони не лише в залі суду, а й у політичних, економічних, освітніх і культурних справах стали провідниками свого народу, його захисниками перед неукраїнською владою.

«Батьком» української адвокатури на  Стрийщині вважається доктор права Іларіон Бачинський старший. Видатний адвокат, секретар Львівської адвокатської палати Михайло Волошин написав про нього: «Перший з тих адвокатів (національних робітників) отворив свою канцелярію в році 1869 в Стрию д-р Іларіон Бачинський. Його канцелярія стала відтак першим осередком в Стрию, де назрівала усяка ініціатива і  творча думка в  розвою життя-буття тодішніх українців Стрия і повіту. Пізніше передав свою канцелярію своєму синові д-рові Іларіону Бачинському (молодшому)».

На початку ХХ століття кількість українських адвокатів стрімко збільшувалася, як і зростала, завдяки їхнім зусиллям і планомірній громадській праці, національна свідомість українського селянства. Найвидатнішим представником «Адвокатської доби» на Стрийщині був доктор права Євген Олесницький. Народився він 5 березня 1860 року в селі Говилів Великий на Тернопільщині. У студентські роки разом з К. Левицьким, А. Чайковським, А. Могильницьким та Г. Дзеровичем заснував у 1881 році першу організацію українських правників «Кружок Правників» у Львові та став членом його першого Виділу. У 1889 році Є. Олесницький разом з К. Левицьким та А. Горбачевським почали видавати перший професійний правничий журнал «Часопись Правничу».

З 1891 по 1909 рік Євген Олесницький вів адвокатську діяльність у Стрию, відкривши тут першу в краї адвокатську канцелярію. Як професіонал, він був дуже відомим та успішним адвокатом, а також лідером українського життя на Стрийщині. З його ініціативи та активних зусиль у Стрию був збудований Народний дім, закладена філія «Просвіти» та читальні у селах. Значний внесок Є. Олесницького також у господарський розвиток Стрийщини як засновника «Маслосоюзу», кооперативних та кредитних спілок. Під його проводом, як зазначають дослідники, Стрийщина стала найсвідомішою округою Галичини, зразу після Львова». У 1909 році після перенесення адвокатської практики Є. Олесницького зі Стрия до Львова у приміщенні його канцелярії розмістився «Українбанк» та осередок Пласту. І сьогодні будинок адвоката служить стрийській громаді: на вулиці його імені у приміщенні колишньої адвокатської канцелярії розташований краєзнавчий музей «Верховина».

У 1893 році відкрив канцелярію у Стрию адвокат Антін Гарасимів — один з найбільш видатних діячів національного руху в краї. Під час утворення Західно-Української Народної Республіки він організував встановлення української влади та  був комісаром ЗУНР у Стрийському повіті. Надалі очолював осередок УНДО — найбільшої політичної партії Галичини та був головою Стрийської округи Союзу Українських Адвокатів.

Доктор права А. Гарасимів став відомим адвокатом у кримінальних справах, зокрема політичних: «Завдяки глибокій правничій інтуїції та  незрівнянному «хлопському» розумові та гуморові, які переконували присяжних суддів куди сильніше як найкраще обгрунтовані правничі дискурси й мотивація прокуратури, він вважався найбільш успішним оборонцем у Стрийській окрузі». Ефективним був доктор А. Гарасимів і в ділянці адвокатського самоврядування, адже він зумів об’єднати у стрийській делегатурі Союзу Українських Адвокатів усіх адвокатів округи.

Адвокатська канцелярія доктора права Ієроніма Калитовського була відкрита у 1908 році і стала центром не лише для клієнтів, але й для всієї української громади краю. Після закінчення студій і адвокатського іспиту І. Калитовський відкрив канцелярію у Заліщиках на заміну адвоката Володимира Охримовича, який перенісся до Львова. Через два роки доктор І. Калитовський переїхав до Стрия, де став головою філії «Просвіти» та очолив чимало інших громадських установ. Завдяки високій інтелігентності та непересічним знанням права І. Калитовський став одним із найкращих адвокатів у стрийській судовій окрузі. Крім того, адвокат мав також і письменницький талант. Був автором оповідань з українського сільського побуту («Декани з гір»), п’єси («Гостина св. Миколая»). Друкувався під літературним псевдонімом Трохим Дріт.

Під час проголошення ЗУНР адвокат І. Калитовський очолив міську владу Стрия. Згодом він зацікавився могилами УСС на горі Маківці й організував для постійної опіки над ними організацію під назвою «Товариство опіки над стрілецькими могилами».

У 1912 році розпочав діяльність у Стрию доктор права Іларіон Бачинський молодший. Адвокатську практику він пройшов у  свого батька та  у доктора права Євгена Петрушевича. У  громадському житті був послідовником Євгена Олесницького: очолював філію Українського Педагогічного Товариства, згодом «Рідної школи» в Стрию, був участь у Крайовому Господарсько-Молочарському Союзі. Не менш відомою громадською діячкою була дружина адвоката Ольга Бачинська. Вона очолювала «Маслосоюз», збирала предмети українського народного мистецтва, зокрема вишивки.

У 1920 — 1930-х роках, після поразки визвольних змагань, роль адвокатури у громадському житті українців Стрийщини не зменшилася, а навіть посилилася. Адвокати найчастіше виступали оборонцями українців на політичних судових процесах перед польською владою, очолювали осередки політичних партій та українських громадських організацій.

У 1921 році адвокатську канцелярію у Стрию відкрив доктор права Володимир Лужецький. Він народився у 1881 році на Стрийщині у містечку Сколе. Протягом  1899  — 1904 років вивчав право у  Відні. Адвокатську практику пройшов у Сколе, Дрогобичі та Стрию у канцелярії доктора А. Гарасимова. Деякий час працював суддею у Дрогобичі та згодом заснував адвокатську канцелярію у  Стрию, в  якій працював з невеликою перервою до 1944 року. Адвокат В. Лужецький вирізнявся надзвичайною пам’яттю, знав кодекси напам’ять, що допомагало йому в успішній адвокатській роботі.

У канцелярії Володимира Лужецького пройшов адвокатську практику Ярослав Падох  — адвокат, який виконав місію зберегти історичну пам’ять про українську адвокатуру Стрийського краю та є автором нарису «Правники Стрийщини» в історично-мемуарному збірнику «Стрийщина».

Доктор права Ярослав Падох народився 14 грудня 1908 року в Бучачі. У 1921 — 1927 роках навчався у гімназії в Стрию, у 1927 — 1931 роках вивчав право в університетах у Львові й Кракові. У 1932 — 1937 роках відбув судову і адвокатську практику та в 1937 — 1938 роках вів адвокатську канцелярію у  Стрию, пізніше — у Львові, Кракові, у Німеччині та з 1956 року в Нью-Йорку.

Протягом 1934 — 1937 років адвокат Я. Падох працював над докторською працею з історії українського права під керівництвом професора П. Домбковського у Львові. Праця була закінчена, але війна й адвокатська практика перешкодили отриманню докторату з історії права. Я. Падох здобув його в Українському Вільному Університеті в 1940 році. Наступного року в УВУ був номінований на приватного доцента історії українського права на основі докторської праці «Грунтовий процес України-Гетьманщини XVII — XVIII ст.». З 1946 р. Я. Падох — професор історії права в університеті УНРРА та в УВУ в Мюнхені, згодом теж в Українському Технічному Інституті в Нью-Йорку. 3 1948 року він обраний дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), працював його секретарем у Мюнхені та США. З 1975 року був секретарем Правничої Комісії НТШ у Нью-Йорку, а з 1977 — головою НТШ у США.

Не менш заслужені адвокати працювали у містах Стрийської судової округи, де розташовувалися повітові суди. В Долині мав адвокатську канцелярію Андронік Могильницький, син письменника, «будителя руського духа» в Галичині Антіна Могильницького. Як і батько, А. Могильницький був послом (депутатом) до Галицького Краєвого Сейму.

Адвокатом у Долині також був доктор права Омелян Левицький. Він мав канцелярію у Турці, згодом у Долині. У 1914 році, зголосившись до Українських Січових Стрільців, набрав 250 добровольців. У грудні 1916 року став командантом Гуцульської сотні УСС. Поліг на полі бою 23 березня 1917 року.

Коло видатних представників адвокатури Стрийського краю дуже широке та різнопланове за основним, окрім адвокатського, внеском у національне життя українців та їх боротьбу за свободу та незалежність. У ньому й адвокат-президент ЗУНР Євген Петрушевич, який мав канцелярію у Сколе; адвокат-політик Володимир Охримович; адвокат-військовик Олександр Максимчук; борець за права української мови, адвокат Роман Домбчевський; адвокат-цивіліст Владислав Калуський; адвокат у Рожнятові Роман Курбас — дядько видатного театрального режисера Леся Курбаса, адвокат у Миколаєві, обдарований акторським талантом, Іван Шиян; член Центрального комітету УНДО та посол до польського Сейму, адвокат у Журавні Павло Лисяк та багато інших. Знати, досліджувати та вшановувати їхню пам’ять та внесок в історію України та її адвокатури — завдання сучасного покоління українських адвокатів.

Список використаної літератури:

• Волошин М. Тим, що відійшли від нас у боротьбі за право // Ювілейний збірник Союзу Українських адвокатів. Львів, 1934. С. 74 — 108.
• Падох Я. Правники Стрийщини / Стрийщина. Історико-мемуарний збірник: в 3-х т. Нью-Йорк: Наукове Товариство імені Шевченка, 1990. Т. 2. С. 161.

ВІСНИК НААУ № 6 (112)

Автор публікації: Ірина Василик

Ірина Василик

к. іст. н., доцент, адвокат, проректор Вищої школи адвокатури, керівник Центру досліджень адвокатури і права НААУ

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.