Перспективи регулювання діяльності АРМА та управління активами обговорили в НААУ

У парламенті ухвалили за основу комплексний законопроект №12374-д, який покликаний видозмінити функціонування Агентства з питань розшуку та менеджменту активів, посилити його інституційну спроможність та вдосконалити механізми управління активами.

Для обговорення перспектив цих законодавчих змін у Національній асоціації адвокатів організували і 19 лютого провели тематичний круглий стіл. Участь у ньому взяли народні депутати, керівники АРМА, науковці, арбітражні керуючі та приватні виконавці.

Голова Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації Олексій Шевчук, який виступив модератором заходу, нагадав про існування складних ситуацій, які виникають у звʼязку із арештом активів в рамках кримінальних процесів. «Це те, з чим працюють адвокати безпосередньо, - пояснив він важливість участі адвокатури у нормативному врегулюванні питань діяльності АРМА. - Тому мета нашого сьогоднішнього обговорення – це отримати від усіх учасників цього процесу фахову думку».

За його словами це важливо, аби завтра ніхто не сказав, що актив, який забрали в російського олігарха, не приносить користь українським громадянам, або що українські платники податків утримують за свій кошт російський бізнес.

На нову модель управління арештованими активами через арбітражних керуючих звернула увагу голова АРМА Олена Дума, яка заявила, що у відомстві вже оцінили цю пропозицію.

Зокрема, арбітражні керуючі мають отримати сертифікати за наслідком проходження навчання в агентстві. «Це викликає подив, тому що Національне агентство не є науковою установою, щоб проводити відповідні навчання», - прокоментувала вона. Також в очільниці АРМА виникли сумніви щодо способу відбору арбітражного керуючого в автоматичному режимі, як вона це охарактеризувала «рулеткою».

«У мене особисто виникає запитання, чи не створимо ми якісь корупційні складові для того, щоб арбітражний керуючий, не маючи на це ні засобів, ні фінансування, ні допомоги, ні підтримки, ні доступу до того кримінального провадження, в рамках якого було арештовано актив, буде все це здійснювати», - поставила запитання О.Дума. І подібних питань, говорить чиновниця, більше ніж достатньо.

Вона визнає, що відбір управителів потребує вдосконалення. «Наша пропозиція полягає в тому, щоб вдосконалити ті проблемні питання, про які ми знаємо. Це обов'язкове планування перед арештом, це розблокування управління корпоративними правами, це встановлення чітких строків… Зараз нам треба створити документ, який насправді буде працювати, який дасть ефективність, прозорість не тільки органу, але й Україні», - зауважила О.Дума.

Хоча народний депутат Григорій Мамка і не голосував за проект №12374-д, але він вважає, що діяльність АРМА необхідно модернізувати з урахуванням тієї основної ідеї, заради якої це агентство створювалося. Зокрема, продовжити ту транспаренцію, яка зараз спостерігається і не допустити породження нових схем, які зараз зʼявилися в нових законопроектах.

Аналізуючи зміст проекту, він піддав критиці закладені в нього основи призначення керівництва. «Пам’ятаєте, як в СРСР був такий підхід, що приходить керівник і заставляє заступників написати рапорти на звільнення? в законопроекті розписано, що заступники голови Нацагентства складають свої повноваження у день призначення нового голови Нацагентства. А контракти для чого, які ризики по контрактах, хто буде відшкодовувати, – цього абсолютно не передбачено», - застеріг нардеп. - «Адже заступники є державними службовцями, а не політичними особами. Має бути забезпечено сталий процес державного управління».

Монополізація управління арбітражними керуючими викликала занепокоєння і в першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана. «По суті створюється досить ризикована і, якщо говорити більш прагматично – штучна монополія, коли звужується можливість іншим категоріям учасників цього ринку брати участь у цій процедурі», - зауважив представник ТПП. На його думку, цю норму слід виключити із законопроекту.

А от в Національній асоціації арбітражних керуючих України законопроект (в частині залучення представників приватних професій до управління майном підтримали. «Ми висококваліфіковані кадри, які потрібно залучати до цього процесу», - зауважив голова цієї асоціації Олександр Бондарчук. Він звернув увагу, що невід'ємною частиною щоденної роботи арбітражних керуючих є проведення комплексу заходів з відновлення платоспроможності боржників.  Голова НААКУ заявив про наявність «чудових прикладів в дуже несподіваних галузях», а саме відновлення платоспроможності, наприклад, суднобудівного заводу або металургійних підприємств.

«Залучення арбітражних керуючих та приватних виконавців не є політичним питанням, а є суто практичним засобом підвищення ефективності управління майном», - переконаний О.Бондарчук. - Ми не є політичним суб'єктом цього законопроекту, ми не є ворогом ні АРМА, ні Міністерству юстиції… Ми фахівці, які вміють займатися управлінням підприємствами, що знаходяться в кризі. І ми пропонуємо наших спеціалістів АРМА для того, щоб підвищити ефективність управління. У нас немає ніяких інших бажань».

У приватних виконавців також виявилися зауваження до проекту. Зокрема, щодо укладання договору, до його строків, щодо застосування відповідних санкцій. «Ми з колегами комплексно працюємо в асоціації над цим законопроектом і звісно зможемо поділитися своїми напрацюваннями», - сказала голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька. Також вона виявила зацікавленість в тому, щоб залучення виконавців до процесів управління арештованим майном було максимально прозорим та дієвим. «Спільнота приватних виконавців однозначно готова впоратися з відповідним функціоналом», - запевнила вона.

Наприкінці заходу О.Шевчук запропонував усім бажаючим направляти пропозиції до НААУ. Вони будуть узагальнені і передані профільному комітету ВР, аби в рамках підготовки проекту до другого читання отримати якісний документ.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.